102 роки тому, 1 серпня 1913 року, в грузинському містечку Сурамі перестало битися серце людини, чиє ім’я є одним із найбільш знакових, либонь, для кожного свідомого українця – поетеси, прозаїка, драматурга, публіциста, громадської діячки Лесі Українки.
Ясна річ, на Волині – в Лесиному краї, – пієтет і любов до постаті й творчості геніальної поетки особливі. Тож щороку, в день її відходу з земного життя, до пам’ятника Лесі Українці в Луцьку сходяться люди, для яких слово поетеси слугує за могутнє джерело снаги, віри й патріотизму. Сходяться, щоб віддати їй шану…Так було й цього року. Священики Волинської єпархії Української православної церкви Київського патріархату відслужили панахиду за упокій душі великої доньки українського народу. Представники влади, наукової та творчої інтелігенції (зокрема від Лесиного вишу делегацію очолив начальник відділу молодіжної політики та соціальної роботи Володимир Захожий), громадських організацій, лучани та гості міста поклали квіти до підніжжя пам’ятника поетесі.
У літературно-мистецькій годині, яку вела завідувач відділу культурно-просвітницької роботи Обласного науково-методичного центру культури Волині Ніна Фурдило, взяли участь поетеса, педагог, лауреат обласної педагогічної премії імені Лесі Українки, член НСПУ Євгенія Назарук, заслужена артистка України Галина Кажан, переможці Луцького районного конкурсу читців «Мій любий краю» Олена Мичка (с. Шепель) та Владислав Бондаренко (с. Боголюби).
Максим КИРИЛЕНКО
При використанні цієї інформації обов`язкове посилання на першоджерело