![](/sites/default/files/styles/width_862/public/field/image/obkladinka.jpg?itok=uaby3RDf)
Видатний лінгвіст Миколай Крушевський (1851–1887) є однією зі знакових постатей у краєзнавчому контексті Волині. Тривалий час ім’я вченого було широко знане у світі, але не надто відоме на рідних теренах. Крига забуття навколо М. Крушевського почала скресати завдяки зусиллям доцента Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки Зінаїди Пахолок, котра впродовж багатьох років збирає і вивчає матеріали, пов’язані з його життям і творчістю, а також невтомно популяризує доробок нашого краянина, перекладаючи, упорядковуючи, коментуючи та благословляючи у світ його книги. Новим результатом цих досліджень став каталог-довідник «Миколай Крушевський і Волинь», який пані Зінаїда підготувала разом зі старшим науковим співробітником відділу фондів Волинського краєзнавчого музею Ілоною Несторук.
Стаття Зінаїди Пахолок «Постать Миколая Крушевського у родинному оточенні», якою відкривається книга, на перший погляд може видатися звичайною передмовою, проте це далеко не так. Вчитавшись у її рядки, розумієш, що маєш справу з фундаментальною, багатоплановою науковою розвідкою, написаною кваліфіковано, оригінально й талановито. Пані Зінаїда детально аналізує символіку родинного герба Крушевських – Абданк (Габданк, Хабданк, інші назви – Бялкотка, Ленкавфа, Скарбик, Скуба), подає, посилаючись на архівні джерела, розлогу генеалогію цього старовинного шляхетського польського роду, витоки якого сягають початку ХV ст. (від першого предка – Івана Непомуцена). Особлива увага приділяється волинській гілці роду Крушевських: звідси – надзвичайно цікаві факти з життя Вацлава Крушевського – батька мовознавця, матері Розалії Ігнатіївни (уродженої Ноткен), братів Вікентія-Іллі, Климентія, Олександра-Альберта, сестри Марії.
Перед читачем проходять яскраві епізоди життя Миколая Крушевського: дитинство на тлі мальовничих пейзажів Волинської землі (Луцьк, Солотвин, Ковель), навчання у Луцькому повітовому дворянському училищі, Холмській гімназії, Варшавському університеті, одруження, педагогічна робота в Троїцьку (тоді – Оренбурзька губернія, нині Челябінська область Російської Федерації) і чи не найяскравіший казанський період діяльності вченого. Автор докладно розповідає про стосунки М. Крушевського та видатного мовознавця Я. Бодуена де Куртене, про вплив ідей останнього на формування лінгвістичних засад Миколи В’ячеславовича, зрештою, про його воістину подвижницьку наукову та викладацьку працю у вкрай несприятливому для його слабкого здоров’я тамтешньому кліматі. Торкається Зінаїда Олександрівна й долі нащадків Миколая Крушевського, інших членів родини, простежуючи їх життя аж до ХХ ст. включно. Цікаво подається матеріал про листування класика польської літератури Елізи Ожешко з представниками волинської гілки Крушевських, зокрема з братом Миколая Климентієм і його дружиною Казимирою Остроменською. Окрему увагу приділено значенню наукової спадщини М. Крушевського та вшануванню пам’яті вченого на його рідній Волині.
Розвідка З. Пахолок написана доступною мовою, читається легко й, безперечно, здатна припасти до вподоби науковцям, студентам, кожному, хто любить свій край і цікавиться його минулим.
Надзвичайно цінними документами є листи вченого до професора Івана Цвєтаєва (батька поетеси Марини Цвєтаєвої), котрий знав Миколая Крушевського ще з часів викладання у Варшавському університеті й завдяки якому молодий педагог потрапив до Троїцька, та відомого польського етнографа Яна Карловича. Обидві епістолярні подачі супроводжуються ґрунтовними статтями Зінаїди Пахолок, якій належить першість у віднайденні та публікації листів. Пані Зінаїда також уклала хронологію життя і творчості М. Крушевського та список його наукових праць (прижиттєві, посмертні видання, рукописні матеріали, перевидання).
Не менший інтерес являють підібрані Ілоною Несторук ілюстрації з фондів Волинського краєзнавчого музею та укладений нею каталог матеріалів про Миколая Крушевського. Читач має змогу побачити, як виглядав герб Абданк, переглянути галерею фотопортретів, зокрема Вацлава та Розалії Крушевських, самого Миколи В’ячеславовича (у т. ч. з дружиною Юлією Ханкевич), їх доньки Станіслави, знакових для вченого постатей – згаданих уже Івана Цвєтаєва та Яна Бодуена де Куртене. Широко представлені копії документів, обкладинки перевидань праць М. Крушевського, здійснених на Волині, показано, як його образ втілюється у творах митців нашого краю.
Каталог-довідник З. Пахолок та І. Несторук «Миколай Крушевський і Волинь» містить матеріал, надзвичайно корисний як для філологів, так і для краєзнавців, і взагалі для людей, небайдужих до історії рідного краю, для всіх, хто цікавиться постатями визначних особистостей, до яких, поза всяким сумнівом, належить і М. Крушевський.
Ігор ОЛЬШЕВСЬКИЙ
При використанні цієї інформації обов`язкове посилання на першоджерело