![Леся Українка і Волинь: шлях до університетської спільноти Леся Українка і Волинь: шлях до університетської спільноти](/sites/default/files/styles/width_862/public/field/image/2a2fb18b3044ef46d6006cf12d21bcc8-ukraine.jpg?itok=MIqGpyTf)
Із плином часу життєпис Генія все більше втрачає свою земну конкретику, у сприйнятті людей наступних поколінь буденні події набирають промовистого, навіть символічного, значення. «Мені на роду написано бути такою “далекою принцесою”. Пожила в Азії, поживу ще й в Африці, а там… Отак все посуватимусь далі та далі – та й зникну, обернуся в легенду… Хіба ж се не гарно?!» – писала Леся Українка в одному з листів…
А легенда починалася з Волині. Саме в Луцьку Лариса Косач напише свій перший вірш «Надія»; живучи в Колодяжному, візьме собі літературне ім’я Леся Українка, розпочне записувати фольклорні тексти свого «найріднішого рідного краю», а мандруючи світами, завжди наголошуватиме, що найкраще їй «на нашій рідній Волині». У довгих вимушених подорожах світами письменниця згадуватиме свої рідні місця в поезії та прозі, листах до рідних і друзів і, змальовуючи краєвиди чужини, послуговуватиметься волинськими враженнями та спогадами.
Про пам’ятні місця, пов’язані з іменем Лесі Українки на Волині, як і про її «волинський текст», сказано й написано чимало. Усе це має ґрунтовну документальну й наукову основу, бо ще від часу Луцького учительського інституту тема дослідження життя і творчості Лесі Українки стала ключовою не лише для волинської філологічної школи, але й для істориків, культурологів, мистецтвознавців. Осередком популяризації та вивчення спадщини письменниці був Луцький державний педагогічний інститут, якому 16 лютого 1952 р. було присвоєно ім’я Лесі Українки; 1993 р. навчальний заклад перейшов у якісно вищий статус – Волинський державний університет імені Лесі Українки, поєднавши у своїй назві величну ідею – представляти себе в освітньо-інтелектуальному просторі іменем найпотужнішої письменниці кінця ХІХ – початку ХХ ст. Таке ймення працювало й з іншого боку: культурна спільнота пов’язувала Лесю Українку та її «волинський текст» саме з нашим регіоном.
2021 р. Україна та світ святкуватиме 150-ліття від дня народження письменниці. 40-а сесія Генеральної конференції ЮНЕСКО прийняла рішення про включення події до календаря пам’ятних дат ЮНЕСКО на 2020–2021 рр. Але необхідний крок до вселюдського визнання творчості Лесі Українки – її розуміння і належна оцінка співвітчизниками. У цьому сенсі обов’язок волинян перед своєю найбільшою письменницею бачиться в логічному й історично виправданому поверненні до назви університету ключового слова – «Волинський національний університет імені Лесі Українки».
Чи існує «волинська» легенда Лесі Українки? Кожен це вирішуватиме сам, але через століття почуймо письменницю, у якої слова мали сенси і значення: «Люди й покоління – се тілько кільця в ланцюгу всесвітнього життя, а той ланцюг порватися не може». Власне, ця думка і про наше сьогодення, і про ту культурну пам’ять, яка передається від покоління до покоління через імена моральних авторитетів нації.
Тетяна ДАНИЛЮК-ТЕРЕЩУК,
завідувач музею Лесі Українки
При використанні матеріалів гіперпосилання на ресурс обов'язкове