![](/sites/default/files/styles/width_862/public/field/image/dsc_8995.jpg?itok=avn2YIRo)
1 серпня минає сто перша річниця від дня відходу в інші виміри славної доньки українського народу, авторки безсмертної «Лісової пісні» Лесі Українки. З нагоди цієї сумної дати до пам’ятника Великій поетесі прийшли всі залюблені в Лесине слово й хто має його за свій дороговказ.
Священики Свято-Троїцького кафедрального собору відслужили панахиду за упокій душі Лесі Українки. Представники влади, громадських організацій і творчої інтелігенції міста та області поклали квіти до пам’ятника славетній краянці.
Своєрідний портрет Лесі Українки, світоча народу й спадкоємниці віщого дару Великого Кобзаря, на тлі сучасної буремної епохи вималювала у своєму виступі відома письменниця, член Національної спілки письменників України, заслужений журналіст України, лауреат багатьох престижних літературних премій Надія Гуменюк. Артистка Волинського академічного обласного театру ляльок, лауреат Всеукраїнського конкурсу професійних читців «Лесині джерела» (м. Новоград-Волинський) Юлія Тузова, учениця Луцької гімназії № 4 імені Модеста Левицького та вихованка театру «Коло Лесі», переможниця обласного конкурсу «Твій Шевченко» Христина Кулієва представили поетичні композиції за творами геніальної письменниці.
Усе це, і особливо поминальний парастас, створило врочисту й скорботну атмосферу пам’яті та своєрідний ефект присутності Великої поетеси серед нас, але не мертвої – живої, адже пророче написала вона за два роки до відходу у Вічність:
Ні! я жива! я буду вічно жити!
Я в серці маю те, що не вмирає.
Максим КИРИЛЕНКО
Фото Володимира ЛУК’ЯНЧУКА