Усім відомо, мова – духовний скарб народу. А для українців таким скарбом є рідна українська мова. 10 листопада з нагоди Дня української писемності та мови в педагогічному інституті відбувся круглий стіл «Мовна скарбниця народної мудрості», який організували кафедра філології та початкової освіти і студенти ІІ курсу спеціальності «Початкова освіта».
З вітальним словом звернулася завідувач кафедри Оксана Данилюк, котра привітала педагого-філологічну спільноту зі святом української мови. До вітань долучилася декан інституту Анна Лякішева: «Оскільки ми готуємо вчителів початкових класів, вихователів ДНЗ, то на кожного викладача педінституту покладена відповідальна та важлива місія – сформувати мовнокомпетентного педагога, котрий потім передасть знання маленьким діткам, влюбить їх в українське слово».
На заході був присутній відомий мовознавець, шанувальник української мови, хранитель українських діалектів, прислів’їв, приказок – доктор філологічних наук, професор кафедри історії та культури української мови Григорій Аркушин. Григорій Львович вважає, що про українську мову можна говорити або добре, або погано. Спершу про добре: українська мова розвивається. Щодо поганого, то українською мовою мало розмовляють в Україні (якщо колись з 52 млн українців українською мовою говорили 35 млн, то сьогодні українців загалом трішки більше 40 млн), тотальне зросійщення довело мову до занепаду. Зокрема, професор ще раз нагадав про порушення орфоепічних, морфологічних, лексичних, синтаксичних норм української літературної мови: пом’якшення твердих приголосних, неправильні відмінкові закінчення, ігнорування кличним відмінком, узгодження числівника з іменником, вживання росіянізмів тощо. Ці помилки присутні в мовленні і студентів, і викладачів, і, звісно, пересічного українця. Григорій Львович радить розпочинати з власного вдосконалення, спілкуватися українською мовою скрізь: в університеті, вдома, на вулиці, в транспорті, з друзями й ін. «Такої оригінальної мови як українська немає», – наголосив Г. Аркушин.
Також учений розповів про роль прислів’їв і приказок у житті українців, навів цікаві прислів’я, записані від старожилів Волині, розтлумачив значення цих висловів, адже чимало з них не зрозумілі сучасній людині.
Другокурсники підготували повідомлення про мову, дитячий фольклор, провели дидактичні ігри на мовну тематику.
Насамкінець студенти заспівали українських пісень та пригостили присутніх пирогами.
Я ж, перефразовуючи рядок із народної пісні, прошу: «Ніколи не міняйте мову на пироги!»
Іванна МИСЛИВА-БУНЬКО
При використанні цієї інформації обов`язкове посилання на першоджерело