![](/sites/default/files/styles/width_862/public/field/image/25530021_1375959079199341_325745529_n.jpg?itok=aZP9LmDJ)
12 грудня 2017 р. на факультеті філології та журналістики студенти-третьокурсники відділення україністики вдесяте провели андріївські вечорниці. Молоді люди цього разу вирішили не лише відтворити українські звичаї, а й показати, як могли б святкувати цей день в інших країнах світу.
Організаторка дійства Діана Кривінська каже, що глядачі звикли кожного року бачити традиційні вечорниці, тому цього року вирішили показати щось нове, незвичне, урізноманітнивши українську традицію колоритом західного та східного світу. Ініціаторка Олена Маланій, доцент кафедри української літератури, зауважила: «Намагання розширити горизонти власне українських звичаїв за межі української хати чи подвір’я дає нам можливості інтегруватися у світовий культурний простір, ознайомити представників інших країн і народностей із нашими традиціями, а водночас пізнати й собі далекі й близькі країни».
Актори представили уявні варіанти святкування дня Андрія у Франції, Туреччині, Японії, Індії та, звісно ж, в Україні. Цікаво? Що ж, пригадаємо, як це було.
Розпочали знайомство «француженки» Софія Бещук, Дарина Шавала, Божена Дедюк, Наталія Юсюк – витончені, елегантні, з відповідною вимовою звука [р]. Мадемуазелі в розмові зізналися, що саме на вечорницях, присвячених святому Ендрю, можна знайти «своє жутем».
А детальніше про те, як єднаються долі, розповіли… Ой, ні! Не розповіли, а показали представники Туреччини. Тут і слів не потрібно було. Пристрасний, гарячий, емоційний танець живота від Ганни Жукової сказав усе і навіть більше. Султан, Богдан Шумілкін, із задоволенням дивився на свою красуню.
Що далі – то цікавіше. Адже далі – японки. Вразили всіх і розкішні кімоно, і українські страви за японським зразком («сусі по-українськи», які дівчата їли вербовими паличками, та сметанка-соус для ще більш тонкого смаку). Наталія Ільницька, Юлія Макаревич та Іванна Качула повеселили присутніх незвичною японською вимовою та неординарними жартами.
І це ще далеко не все, бо на черзі – Індія. Тут те саме, що й у випадку з Туреччиною. Індійські танці у виконанні Іванни Ковч, Ірини Суздальцевої, Наталії Дмитрук не залишили байдужими нікого; рухи, погляди та яскраві, барвисті костюми дівчат надовго запам’яталися.
Усе б то воно було гарно, але раптом вийшла господиня Ярина Готь із докором у словах: «Обійдіть весь світ безмірний і скажіть, в якій країні так зберігся скарб безцінний, як у нас, на Україні?».
Правда, ну як із пані не погодитися? В Україні традиції відзначення свята Андрія значно багатші – і ворожіння, і частування, і різноманітні ігри, співи.
Далі актори вирішили не лише показати розмаїття на рівні традиційних культур, а й протиставити давні і сучасні українські традиції.
Наша господиня була представницею старшого покоління, вона з теплом і ностальгією згадувала, як святкувала Андрія з дівчатами колись, замолоду. Зі спогадів найбільш яскравий – ворожіння на найкрасивішого парубка... Тут секунда інтриги – і на екрані з’явилося студентське фото декана факультету Юрія Громика, який традиційно завітав на вечорниці. А потім згадала, як співали, танцювали...
Українські пісні у виконанні Ірини Суздальцевої та Олесі Семенюк – приклад того, як має звучати наша пісня, яких глибин душі повинна сягати…
Подібно до традицій античного театру, де на кожного протагоніста був антагоніст, відбувалося й тут, де було молоде покоління, яке вже зовсім не так святкує свято, як старше. Таке собі невеличке протистояння.
Наталка Ружицька, Вікторія Ляховчук, Ірина Темчук, Діана Кичан, Іванна Власюк та Катерина Крупніцька щиро дивувалися Ярині, роблячи селфі, доки та насолоджувалася спогадами.
Потім дівчатка вирішили дізнатися більше про свято – допоміг Google. В інтернеті побачили оголошення екстрасенса й вирішили викликали ворожку на зв’язок через Skype, щоб почути про суджених. І ось та пані з оголошення почала свій сеанс, але раптом зник зв’язок. Дівчата не розгубилися й запросили всіх на вечорниці через трансляцію в Інстаграмі.
А хлопці – Олег Ліщук, Владислав Король та Владислав Кушнарьов – не забарилися. Вони почали залицятися до дівчат, заспівали коломийки. Опісля красуні поворожили на сучасний лад – на професію майбутнього чоловіка. Записуйте, шановні читачі.
Отож, якщо ви витягнете айфон – чоловік буде блогером, якщо проїзний квиток – то кондуктором, якщо фотоапарат – фотографом, ножиці – стилістом, комп’ютерну мишу – спеціалістом із ІТ-технологій, посібник Ю. Громика з правопису – деканом тощо.
Раптом парубки привели ворожку Алевтину (вона ж Власюк Ірина, вона ж жінка з чорним вороном на ім’я Льодозавр). І чого тільки та пані не наворожила гостям на чеках із «Сільпо»: «Ти любиш слухати, як липа шелестить; всі твої проблеми зникнуть, коли всохне груша; твій хлопець буде сонцепоклонником; ти втомився від залізної руки навчання і хочеш інтермецо». Словом, зрозуміють люди, які добре обізнані з українською літературою, бо ж Алевтина – філолог-україніст за фахом.
Веселощі та жарти не вщухали. А поки всі сміялися, Ольга з Олегом, здається, закохалися, романтично дивлячись одне на одного. Але ж то вечорниці, як без цього? Новостворена пара станцювала ніжний ліричний танець. Це так контрастно було після сміху. І найбільше схвилювало.
Насамкінець господиня Ярина запросила всіх до столу. Голодними гостей з хати жодна файна господиня не випустить.
А далі був шинок, де всі гості мали можливість почастуватися смаколиками. Серед страв, які були на столах, – вареники з картоплею, капустою, сиром (загалом усього близько 400 штук), крученики, налисники з маком, сиром, вишнями, пиріжки, пампушки з часником, м’ясна нарізка, запіканки, ковбаси, картопляники, канапки з салом, оселедцем, вінегрет, бублики, узвар, сік та ще багато-багато іншого. А готували все це Андріана Федун, Тетяна Бокотюк, Світлана Ліпич, Новак Ольга, Богдана Віхоть, Василина Футиш, Юлія Козюк, Катерина Токар, Аліна Мельничук, Богдана Круць, Анастасія Шмигельська, Катерина Войтович, Катерина Кузнецова, Олена Юрчик, Катерина Трусик та Богдана Семенюк.
Окрім частувань, у шинку була також була українська фотозона, де всіх охочих фотографувала студентка журналістики Олена Завгородня.
Гості залишилися втішеними й ситими.
Цікаво, що присутні на наших вечорницях студенти-іноземці щиро дивувалися, висловлювали неймовірне захоплення енергетикою українських свят, а посмакувавши вечерею в імпровізованому шинку, були вражені розмаїттям домашніх страв.
Декан факультету Юрій Громик поділився такими враженнями від заходу: «Традиційні вечорниці на факультеті – то гарна філологічна нагода відволіктися від тривожних думок напередодні сесії, відчути колорит українського свята, пригадати звичаї, ворожіння, ігри, які були ще зовсім звичними для наших бабусь, а нам уже видаються чимось дивовижним, екзотичним. Уже впродовж десяти років студентська молодь на нашому факультеті цього дня влаштовує справді колоритне дійство, а нині ми побачили зовсім новий варіант свята – експериментальний, але від того ще більш цікавий. Щира дяка всім учасникам за позитивні емоції, креативність і сміливість».
Отак відгуляли свято Андрія на факультеті філології та журналістики. Цікаво, що буде наступного разу? От би швидше минув рік, щоб знову наступила ця чарівна пора ворожінь, пісень, смаколиків.
До нових зустрічей!
Тетяна БОКОТЮК,
студентка факультету філології та журналістики
Світлини Олени ЗАВГОРОДНЬОЇ
При використанні цієї інформації обов`язкове посилання на першоджерело