![](/sites/default/files/styles/width_862/public/field/image/111.png?itok=JASn-R8N)
5 квітня під час засідання ректорату вишу декан історичного факультету доповів про інноваційно-грантову та міжнародну співпрацю, її реальний стан та перспективи.
Також на цьому засіданні було заслухано голову ради молодих учених, доцента Наталію Коленду. Вона розповіла про здобутки та пріоритетні напрями роботи ради молодих учених, виокремила проблемні питання. Останнє питання представив начальник інформаційно-обчислювального центру Микола Роспопа – аналіз стану інформаційного та комп’ютерного забезпечення університету й ефективність його використання.
Свою доповідь Анатолій Георгійович розпочав з того, що інтеграція України в систему європейських стандартів освіти відкрила не лише перспективи, а й стала серйозним випробуванням на спроможність адаптуватися до нових реалій. Серед викликів та завдань: відкрита конкуренція і з українськими, і із закордонними вишами; запровадження нових освітніх програм, які відповідають сучасним запитам ринку праці в Україні та за кордоном; наявність необхідного матеріально-технічного, методичного та кадрового забезпечення; підтримка навчальної та наукової мобільності студентів і викладачів; готовність до наслідків демографічної та економічної кризи. Запровадження МОН України нових правил фінансування ВНЗ, що передбачають фактичну ліквідацію практики держзамовлень на підготовку фахівців, уведення нового переліку спеціальностей і умов їх ліцензування стали рубіжним етапом кардинальних змін в системі вищої освіти України. Ці зміни є свідченням того, що лише сучасний менеджмент та підходи до організації роботи ВНЗ можуть забезпечити можливість вистояти в нових умовах та створити перспективи для розвитку. В межах саме такого розуміння перспектив подальшого розвитку працює колектив нашого факультету.
Історичний факультет давно переріс статус класичного історичного факультету. Відкрито нові спеціальності (1996 р. – «Політології», 2004 р. – «Документознавство та інформаційної діяльності», 2005 р. – «Музеєзнавства і охорони пам’яток історії та культури», 2015 р. – «Управління інформаційною безпекою» та «Державне управління»). Це перетворило факультет на багатогалузевий навчальний підрозділ, що суттєво відрізняє факультет від більшості історичних факультетів України. «Вважаю, що саме це дозволило відносно безболісно пережити перший досвід різкого скорочення контингенту студентів наприкінці 1990-х – на початку 2000-х рр. та в кінця 2010-х рр. і створити перспективи кадрового росту», – наголосив Анатолій Шваб.
Щодо перспектив та планів на подальші роки, то основні інструменти досягнення цієї мети – запровадження інновацій у формі й змісті освіти, у конкурентоспроможності на ринку праці, в інкорпорації в освітній і науковий простір європейських країн. Важливим інструментом досягнення цієї перспективної є використання міжвишівських угод про співпрацю, національних та міжнародних освітніх проектів і програм.
Навів декан і наочні приклади такої співпраці: «Перший успішний досвід використання міжвузівської та міжнародної співпраці з метою запровадження новацій в організацію навчального процесу, історичний факультет отримав давно. Упродовж п’ятнадцяти років успішно діяла практика короткотермінових наукових стажувань викладачів факультету із Люблінським університетом Марії Кюрі-Склодовської. Відповідно до тогочасних домовленостей, сторона, що приймала, покривала двотижневе перебування (проживання й харчування) двох осіб в семестр. Більшість викладачів нашого факультету скористалися такою можливістю. Для багатьох це суттєво полегшило, а подекуди було ключовою умовою написання та захисту кандидатських і докторських дисертацій, підготовки публікацій тощо (Баран В., Гаврилюк С., Шабала Я., Стрільчук Л., Крамар Ю., Шваб А., Шваб Л., Карліна О., Разиграєв О. та багато інших). На жаль, практика укладання двосторонніх міжнародних угод про співпрацю останніх років, яка передбачає покриття видатків за рахунок власного бюджету особи, що відряджається, суттєво обмежила академічну мобільність української сторони. Наші потенційні партнери – поляки, чехи, словаки, угорці, румуни, росіяни і навіть білоруси мають значно більші можливості для цього. Чи не єдиним джерелом фінансування наукових відряджень та стажувань для нас сьогодні є грантові проекти третіх сторін. В умовах сучасних вимог та конкуренції такий стан речей гальмує можливості нашого розвитку.
Гарним прикладом багатолітньої співпраці між нашим факультетом та гуманітарним відділом УМКС були також обміни між студентами з метою проходження навчальних практик. Проте, як і в випадку з викладацьким стажуванням (і з тієї ж причини), практика студентського обміну зупинилася. Подальші перспективи студентських обмінів пов’язуємо з долученням до програм студентської мобільності, зокрема Еразмус+.
У минулому році п’ятеро студентів історичного факультету (Лиховська К. , Амальська О., Влашинець М., Василюк І., Крайнік Ю.) в рамках стипендіальної програми уряду Республіки Польща «Польський Еразмус для України» (магістерська програма) отримали ґранти на навчання в 1915–1916 рр. у вишах Польщі, а саме: Кракові, Торуні, Вроцлаві та Любліні.
Позитивним прикладом міжнародної співпраці останніх років стало перейняття досвіду освітніх послуг, що надаються нашими польськими партнерами з Поморської академії в Слупську та Люблінського католицького університету. Дякуємо за протегування такої співпраці ректору університету Коцану І. Я.
З метою перейняття досвіду запровадження спеціальності «Національна безпека» минулого навчального року делегація нашого університету на чолі з проректором Гаврилюк С. В. відвідала Поморську академію у Слупську. У результаті цієї поїздки отримано конструктивні поради та надано навчально-методичну допомогу у відкритті нових спеціальностей. Досягнуто принципових домовленостей з організації навчального процесу, зокрема: узгоджено питання стажування викладачів, навчання наших випускників та викладачів у магістратурі Поморської академії; паралельне семестрове навчання в рамках програми студентської мобільності Еразмус+ та Подвійного диплома, проходження практик тощо.
З огляду на цей досвід минулого року історикам вдалося ліцензувати спеціальність «Управління інформаційною безпекою», що має важливе значення для розвитку факультету. Нині сьогодні робота з підготовки ліцензійної справи зі спеціальності «Державна безпека» (за новим переліком) завершується. Влітку цього року заплановано ліцензування і здійснити перший набір абітурієнтів. Навчальні плани спеціальностей «Управління інформаційною безпекою» та «Державна безпека» укладено з огляду на подальші перспективи співпраці з навчальними закладами Польщі.
Важливим інструментом перейняття міжнародного досвіду у сфері наукових досліджень, освітніх технологій, інтеграції викладачів факультету в міжнародний науковий простір є участь у міжнародних наукових ґрантових проектах. Найпомітніших успіхів в отриманні міжнародних ґрантів за кордоном досягли викладачі кафедри політології й державного управління, а також кафедри всесвітньої історії: професор Ярош О. Б. брала участь у міжнародних програмах «Інструменти і тактика комунікаційної діяльності» Центру студій Східної Європи (м. Вільнюс, Литва) та «Регіональні Голоси за Демократію» (організатори DVV International, Міністерство закордонних справ Німеччини (2015 р.)); доцент Разиграєв О. В. – учасник проекту «Перша світова війна на польських землях. Очікування – досвід – наслідки» Інституту історії Польської академії наук (2014–2018 рр.) та проекту «Обличчя суспільного бунту в Другій Речі Посполитій у добу великої кризи (1930–1935 рр.)» Вроцлавського університету (Польща, 2014–2019 рр.).
Викладачі факультету є активними учасниками міжнародних проектів в Україні. Професор Малиновський В. Я. та доцент Герасимчук О. Б. долучилися до програми «Електронне врядування задля прозорості влади та участі громадян» (EGAP) 2015–2018 рр. за підтримки Швейцарської Конфедерації, Фонду Східна Європа, Фонду Innova Bridge, Компанії Soft Xpansion, Національної академії державного управління при Президентові України та Асоціації «Міста електронного врядування». Професор Малиновський В. Я. також є учасником Швейцарсько-українського освітнього проекту DOCCU «Розвиток громадянських компетентностей в Україні», впровадженого за підтримки Швейцарського бюро співробітництва в Україні, Цюріхського педагогічного університету та Центру міжнародних проектів в освіті (IPE) (2015–2016 рр.). Професор Ярош О. Б. – учасник проекту «Гендерний моніторинг виборів–2014» ВГО «ЖКУ», здійснений за підтримки Фонду «Об’єднуємося заради реформ! (UNITER)», Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), Pact в Україні (2014–2015 рр.). Старший викладач Наход М. А. – учасник проекту «Запровадження моделі ефективної співпраці місцевої влади та громади міста для вирішення локальних проблем через впровадження елементів електронної демократії» та програми «Виконання функцій національного партнера» в рамках проекту «Відкрите місто: посилення участі громадян у розвитку місцевої громади» Фонду Східна Європа.
Викладачі факультету також беруть участь у розробці загальнонаціональних наукових проектів, зокрема доценти Півницький М. Д., Охріменко Г. В., професори Шабала Я. М., Бондаренко Г. В., старший викладач Денисюк В. І. – учасники проекту «Звід пам’яток історії та культури. Волинська область» (до 2018 р.). Професор Кучерепа М. М. – керівник проектів «Реабілітовані історією. Волинська область» та «Книга скорботи України. Волинська область». Старший викладач Яцечко-Блаженко Т. В. – учасник проектів «Соціологія музею» та «Музейна індустрія» Українського центру культурних досліджень, Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Національної академії керівних кадрів культури і мистецтва (2015, 2016 рр.).
Важливою формою перейняття міжнародного досвіду є наукові стажування за кордоном. Доцент Рябчикова Ф. Д. (2014 рр.) та професор Каліщук О. М. (2015 рр.) перебували в міжнародній школі викладання «Катастрофи меморіального комплексу Яд Вашем» (Ізраїль); доцент Бусленко В. В. упродовж 2013–2015 рр. стажувався в Гуманістичній академії ім. О. Гедройца (м. Пултуск, Польща) та двічі – в Інституті політичних наук Словацької академії наук.
Активну участь у міжнародних ґрантових програмах із стажування беруть студенти факультету: студентка Бондарець А. – учасник Міжнародної програми стажувань в Туреччині AIESEC (Association internationale des étudiants en sciences économiques et commerciales) (2015 р.); Сидлярук О. – програми міжнародного культурного обміну «Працюй і подорожуй до США» (Work and Travel USA); Крайнік Ю. – учасник програми «Навчальні тури в Польщі» (Study tours to Poland) (2015–2016 рр. ); Авраменко А. – учасник проекту «Міжнародний молодіжний обмін Європейської волонтерської служби» у рамках програми Еразмус + (European Voluntary Service (EVS)) (2015–2016 рр.).
Викладачі факультету протягом року долучилися до міжнародних освітніх програм. Професор Ярош О. Б. – учасник Другої навчальної міжнародної програми з гендерної освіти «Жіноча вища народна школа» в Гьотеборгському університеті (Швеція) та міжнародного семінару «Жінки в політиці» для представниць Молдови, України, Грузії, організованого Міжнародним республіканським інститутом (IRI) (США) (м. Тбілісі, Грузія, жовтень 2015 р.). Доцент Надольська В. В. – учасник Четвертого навчально-методичного семінару з історії Другої світової війни та історії Голокосту в Європі «Геноцид євреїв Європи: історична перспектива та підходи до вивчення», доцент Рябчикова Ф. Д. – навчального семінару «Викладання історії голокосту» в меморіалі Шоа (Париж, Франція) (2015 р.)
Важливою формою міжнародної наукової комунікації є участь професорсько-викладацького складу факультету в міжнародних наукових конференціях (професори Баран В. К., Бортніков В. І., Ярош О. Б., Малиновський В. Я., Карліна О.М., доценти Крамар Ю. В., Гаврилюк О. Н., Разиграєв О. В., Рудянин І. П., старший викладач Яцечко-Блаженко Т. В.). Професор Баран В. К. – член редколегії часопису «Komunism: system–ludzie–documentacja» (Республіка Польща), а професор Бортніков В. І. – член редколегії щорічного журналу з політичних наук «Studia Politologiсa Ucraino-Polona» (Житомир-Київ-Краків).
Позитивним наслідком міжнародної співпраці стала поява значної кількості закордонних публікацій. Упродовж 2014–2015 рр. викладачі факультету опублікували за кордоном понад 60 фахових статей. Серед інших варто виокремити публікації професора Барана В. К., дві з яких вийшли друком в авторитетному виданні «Pamięć i sprawiedliwość Pismo Instytutu pamięci narodowej» (2014, 2015 рр.); професорів Кучерепи М. М. та Барана В. К. (Historia, króra łączy i dzieli. – Słupsk, Gdańsk: Wyd-wo Naukowe Akademii Pomorskiej w Słupsku, 2015); доцента Пришляка В. В. (Studia Ucrainica Varsoviensia / Uniwersytet Warszawskі, Katedra Ukrainistyki. – Nr 3, 2015), доцентів Гаврилюка О. Н., Крамара Ю. В., Разиграєва О. В. та ін.
З метою активізації інноваційної, ґрантової, міжнародної співпраці та підвищення її ефективності в організації навчально-методичної та наукової роботи факультету заплановано реалізувати такі заходи:
1. Організаційна робота
1.1. Вивчити та запровадити досвід відкриття нових перспективних спеціальностей провідних навчальних закладів. Ліцензувати спеціальність «Державна безпека».
1.2. Адаптувати освітні програми ліцензованих та акредитованих спеціальностей до сучасних освітніх вимог та потреб ринку праці. Розробити і затвердити нові навчальні плани.
1.3. Привести структуру факультету та її кадрове забезпечення відповідно до нових ліцензійних вимог.
1.4. Вивчити можливості співпраці з навчальними закладами-партнерами університету, із залученням сучасних підходів до організації навчального процесу.
1.5. Активізувати роботу викладачів факультету із підготовки ґрантових проектів. Передбачити підготовку та подання кожною кафедрою щонайменше трьох грантових проектів.
2. Навчально-методична робота
2.1. Забезпечити запровадження інноваційних підходів в організацію навчального процесу, а саме: запровадити обов’язкове застосування сучасних наочних засобів навчання; забезпечити щонайменше 50 % навчальних дисциплін електронними навчальними ресурсами.
2.2. Активізувати роботу щодо вивчення викладачами факультету іноземних мов та отримання ними сертифікатів відповідно до Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти (на рівні не нижче В2).
2.3. Забезпечити проходження стажування викладачів випускових кафедр у провідних вітчизняних та зарубіжних навчальних закладах, установах потенційного працевлаштування випускників.
2.4. Переглянути чинні бази практик на предмет відповідності інноваційним підходам до практичної підготовки студентів. Вивчити можливості закордонного навчання та стажування студентів у рамках двосторонніх угод із навчальними закладами-партнерами.
2.5. Активізувати студентську навчальну мобільність. Розширити практику паралельного навчання в зарубіжних вишах у рамках програм Еразмус+ та Подвійний диплом.
3. Наукова робота
3.1. Адаптувати до регіональних потреб науково-дослідну тематику кафедр факультету. Вивчити можливості фінансування регіональних прикладних досліджень із державного, місцевих бюджетів та за рахунок приватних структур. Розробити та подати на затвердження Волинської обласної ради «Регіональну програму історичних досліджень Волині на 2016–2020 рр.».
3.2. Покращити наукову активність професорсько-викладацького складу. Забезпечити публікацію щонайменше однієї наукової статті у виданнях внесених до міжнародних наукометричних баз. Всім викладачам факультету створити профіль науковця в Googlе Scholar.
3.3. Активізувати роботу з наповнення професорсько-викладацьким складом репозитарію університету якісними навчально-методичними та науковими виданнями.