З позиції міжнародної традиції назв вишів назва «Волинський університет» цілком логічна й обґрунтована. Згідно з європейськими традиціями перші заклади вищої освіти в Європі виникли в містах Італії, Франції та Англії, від назв міст яких вони й отримували свої назви. Так, Болонський університет, найстаріший виш Європи, заснований 1088 року як юридичний навчальний заклад, отримав назву від міста Болонья (Північна Італія).
Цікавий факт! Студенти з України навчались у цих відомих університетах Європи вже з середини XIV століття. Це і Сорбонна, Краківський, Падуанський, Болонський і багато інших вишів. Одним із ректорів Болонського університету, до речі, був українець-русин за походженням Юрій Дрогобич.
Лекція в Болонському університеті (середина XIV ст.)
1117 року в графстві Оксфордшир засновано перший англомовний університет – Оксфорд. На той час це було найбільше місто королівства, тому саме там вирішено створити виш. Другий найпрестижніший університет Великобританії – Кембридж, заснований 1209 року за прикладом Паризького університету. 1222 року до Падуї приїхали ображені викладачі та студенти з Болонського університету та заснували свій навчальний заклад. Саме тому Падуя стала символом свободи. Ще один відомий університет на теренах Італії був заснований 1224 року у місті Неаполь як навчальний заклад Сицилійського Королівства.
Сорбонна
Один цікавий виняток – це Сорбонна – назва теологічного факультету, а згодом і всього Паризького університету, який засновано ще в 1200 р. Спочатку це була богословська школа і притулок для бідних студентів. Згодом – богословський факультет, заснований 1253 року теологом Робером де Сорбоном, духівником Людовика IX Святого. З часом назва «Сорбонна» в розмовній мові стала синонімом усього Паризького університету.
Процес об’єднання Європи супроводжується формуванням спільного освітнього і наукового простору та розробкою єдиних критеріїв і стандартів у цій сфері в масштабах усього континенту. Цей процес теж отримав назву Болонського від назви університету в італійському місті Болонья, де було започатковано такі ініціативи.
Кембриджський університет
Дещо інші традиції назв навчальних закладів у США. Наприклад, «Ліга плюща» – асоціація, яка об’єднує вісім здебільшого приватних найстаріших американських вишів. До неї входять Браунський університет (названий на честь одного з випускників Ніколаса Брауна), Гарвардський університет (на честь свого першого значного спонсора Джона Гарварда), Дартмутський коледж (на честь Дартмутського графа Вільяма Легге II), Єльський університет (на честь засновника Еліу Єлем), Колумбійський університет, Корнельський університет (на честь засновниці Езри Корнелл), а два з них названі на честь місцевості розташування – Пенсильванський університет (на честь місця розташування – штат Пенсильванія) та Принстонський університет (на честь міста Принстон).
Цікавий факт! Гарвардський університет – приватний виш в американському місті Кембридж – у 2010 році посів ІІ місце у міжнародному рейтингу університетів планети QS, вперше за всю семирічну історію рейтингу поступившись верхнім рядком Кембриджу (Англія).
На терені України першими закладами вищої освіти на зразок європейського класичного університету стали Острозька вища школа (на основі Слов’яно-греко-латинської академії в місті Острог) і Києво-Могилянська колегія (на базі Києво-Братської колегії), які теж отримали назву від місцевості, де засновані. Ці два вищі навчальні заклади поєднали традиції назви і від місцевості розміщення – Київ й Острог, а також закарбували в історії імена своїх засновників – князя Костянтина Острозького та митрополита Петра Могили.
Національний університет «Острозька академія»
Вперше на українських землях титул університету офіційно було надано єзуїтській колегії у Львові, і це відобразилось у назві – Львівський університет. Надалі згідно з європейськими традиціями отримали свій статус і назву Харківський і Київський університети.
Докладно вивчивши вітчизняні та закордонні архівні джерела, встановлено, що, наприклад, Національний університет «Львівська політехніка» впродовж своєї славної історії через різні об’єктивні обставини вимушений був 14 разів змінювати власну назву, і щораз мав «прив’язку» до міста Львова (від Цісарсько-королівської реальної школи у Львові (1816 р.) до Національного університету «Львівська політехніка» (2000 р.)).
На момент проголошення незалежності України на її території в 1991 році діяло 10 державних вишів. Їхня діяльність була побудована за зразком світових класичних, і всі вони отримали назву, пов’язану з місцевістю: Київський, Харківський, Одеський, Дніпропетровський, Львівський, Чернівецький, Ужгородський, Донецький, Сімферопольський, Запорізький. При подальшому самостійному розвитку України знову відновлено тенденцію з реорганізації педагогічних інститутів в університети. Й логічним стало отримання назви вишу, який заснували в Луцьку 1993 року, – Волинський.
Університет у Білостоці
Університет Ніколая Коперніка в Торуні
Міжнародні наукові контакти нашого та провідних європейських університетів мають свою історію і здобутки. У межах двосторонніх угод нашими партнерами є такі заклади вищої освіти, у назві яких відображено або місцевість, або ім’я одного з величних представників цих регіонів чи країн:
- Університет імені Мохамеда Будьяфа (Алжир);
- Білоруський державний педагогічний університет імені Максима Танка (Білорусь);
- Цянгтанський університет (Китай);
- Даугавпільський університет, Університет Вітовта Великого (Литва);
- Берлінський університет імені Штайнбайса, Вища педагогічна школа м. Фехта (Німеччина);
- Варшавський університет, Вища школа міжнародних відносин і суспільної комунікації в Хелмі, Жешівський університет, Університет у Білостоці, Університет Марії Склодовської-Кюрі, Університет Яна Кохановського в Кельце (Республіка Польща);
- Університет імені Павла Йозефа Шафарика в Кошицях (Словаччина);
- Університет Яна Евангеліста Пуркинє в Усті над Лабем (Чехія) тощо.
Тобто, зберігаючи етимологію назв за зразком знаних у світі вишів, не зрікаючись європейського вектора розвитку освітянської галузі, обґрунтованою та логічною є назва Волинського національного університету і присвоєння йому імені найвидатнішої поетеси цього краю – Лесі Українки.
Антоніна ШУЛЯК,
доктор політичних наук, професор,
завідувач кафедри міжнародних комунікацій
та політичного аналізу
факультету міжнародних відносин
При використанні матеріалів гіперпосилання на ресурс обов'язкове