![Кафедрі теорії літератури та зарубіжної літератури – 20 років Кафедрі теорії літератури та зарубіжної літератури – 20 років](/sites/default/files/styles/width_862/public/field/image/kafedra_0.jpg?itok=L0JfpqsZ)
Кафедрі теорії літератури та зарубіжної літератури факультету філології та журналістики Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки – 20 років. У грудні кафедра проводить місячник заходів із нагоди свого двадцятиліття.
Простір біля кафедрального кабінету 307, що знаходиться у корпусі Н, як і сам кабінет, святково прибрані. На стіні – оригінальні досьє членів кафедри, а традиційний книжковий годинник, за яким вони живуть, змінює своє наповнення залежно від тематичного «змісту» тижнів, присвячених літературно-мистецьким стилям – символізму, експресіонізму, футуризму, сюрреалізму.
Основна частина святкових заходів – відкриті заняття викладачів кафедри. Серед уже проведених – лекція Жанни Бортнік «Як зрозуміти сучасний театр: will be William or not to be», де йшлося про складне, парадоксальне, експериментальне театральне мистецтво сучасності, яке «оживлює» творчість В. Шекспіра, оригінально, часто чудернацьки її переосмислюючи.
«Зривання масок: автор vs читач (під мікроскопом поезія Марії Моклиці і Олени Пашук)» – так сформулював назву практичного заняття з курсу «Літературна герменевтика» Сергій Романов. Його мета – разом із магістрантами-філологами відчитати, декодувати тексти сучасних авторок (які тут-таки мали нагоду почути і прокоментувати своїх інтерпретаторів).
Відкрите заняття Марії Моклиці «“Pro et contra” класики: “Адвокат Мартіан” Лесі Українки» було присвячене творчості патронеси нашого вишу. Визначивши «агон» за одну з центральних моделей творення драми Лесі Українки, викладач і своє заняття розбудувала за агональним, тобто змагальним, принципом. Дві умовні команди, на які розділилась авдиторія, вели між собою діалог-змагання, шукаючи «за» та «проти» обстоюваних кожною позицій.
Практичне заняття Вікторії Соколової «Лицарство як дискурс Середньовіччя» основною метою мало аналіз знаменитого лицарського роману «Трістан та Ізольда». Об’єктом обговорення стали лицарська доба, культ Прекрасної Пані, правила куртуазії і, звичайно, знамениті образи Трістана, Ізольди Золотокосої, Ізольди Білорукої, короля Марка. Важливу роль в обговоренні посіла розмова про поему Лесі Українки «Ізольда білорука», де суттєво переосмислені добре знані середньовічні образи.
Обговорення роману Марії Моклиці «Три сходинки, п’ять свічок» – ще один нетривіальний захід, який відбувся у межах святкування ювілею. Автобіографічний роман очільниці кафедри спонукав професійних читачів до обговорення не лише художніх особливостей твору, але й цілком упізнаваних для більшості присутніх критиків життєвих ситуацій та образів. Тепла, невимушена розмова в Інституті Лесі Українки спонукала до ідеї зробити такі огляди новинок сучасної української та зарубіжної літератури традиційними.
Непосидюча кафедра в межах святкових заходів також встигла побувати на виставі львівського театру імені Леся Курбаса «Благодарний Еродій» за текстами Григорія Сковороди. Такі театральні екскурсії до інших міст (про луцькі театральні постановки годі й говорити) – давня та добра традиція кафедри, яка в коло театралів «утягує» і студентів, й інших працівників університету (і не лише викладачів).
Місяць триває. Попереду – ще багато заходів, родзинкою серед яких стане презентація художнього фільму «Аліса в країні Див. Реінкарнація». Героями фільму стали викладачі кафедри, перевтілені в персонажів Льюїса Керрола. Дійство відбудеться 23 грудня о 13.30 в авд. 406, корпус Н.
Докладно ознайомитися з кафедральним життям запрошуємо на нашу сторінку в мережі «Фейсбук»:
https://www.facebook.com/Кафедра-теорії-літератури-та-зарубіжної-літератури-СНУ-ім-Лесі-Українки-450295118667002/
Лілія ЛАВРИНОВИЧ,
факультет філології та журналістики
При використанні матеріалів гіперпосилання на ресурс обов'язкове