![Миколай Крушевський: енциклопедія твориться на очах Миколай Крушевський: енциклопедія твориться на очах](/sites/default/files/styles/width_862/public/field/image/dsc02068.jpg?itok=rC8u4zel)
Серед багатьох різновидів енциклопедій одне з важливих місць займають біографічні. Найяскравіші українські приклади – видана у Києві впродовж 2012–2015 років шеститомна «Шевченківська енциклопедія», семитомна «Франківська енциклопедія», перший том якої вийшов у Львові, а також енциклопедії життя та творчості Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки, Михайла Грушевського розміщені на сайті «Мислене древо» (https://www.myslenedrevo.com.ua). Енциклопедії, яка б охопила в широкому обсязі біографію та науковий доробок видатного мовознавця, перекладача, фольклориста, науковця світового масштабу, уродженця Луцька Миколая Крушевського ще немає, проте є людина, яка, образно кажучи, вже її творить своїми численними публікаціями, монографіями, публічними лекціями, виданням і пропагандою праць ученого («Замовляння як вид російської народної поезії», «Вісім гімнів “Рігведи”» тощо), бо ж за кілька десятків літ вивчення його біографії та спадщини у неї накопичився унікальний матеріал, який міг би стати основою для такої енциклопедії, й, певен, вона не вмістилася б в одному томі. Йдеться про подвижницьку роботу у справі популяризації знань про М. Крушевського докторки філологічних наук, професорки Луцького інституту розвитку людини університету «Україна» Зінаїди Пахолок.
18 листопада Зінаїда Олександрівна виступила в бібліотеці Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки з публічною лекцією «Волинський крок Миколая Крушевського (дитинство і отроцтво). Вступне слово мовив декан факультету філології та журналістики, кандидат філологічних наук, доцент Юрій Громик. Із притаманною вченій захопленістю темою Зінаїда Олександрівна дуже докладно спинилась на постатях батьків славетного мовознавця – Вацлава Крушевського, котрий обіймав посади городничого в Острозі, Овручі, зерштою, Луцьку і Ковелі, матері Розалії Ігнатівни (уродженої Ноткен), підкреслила той факт, що з усіх дітей цього сімейства, лише Миколай зажив світової слави (тільки, на жаль, не в Україні, де про нього стали згадувати, либонь лише у ХХІ столітті, багато в чому завдяки зусиллям пані Зінаїди – М. К.). Зі скрупульозністю втаємниченого дослідника вчена повела мову про витоки роду Крушевських, які сягають початку ХV ст., детально проаналізувала символіку родового герба Абданк (все це щедро ілюструвалося слайдами). Філологія, історія (зокрема й історія християнства: адже чимало уваги було приділено духовному патронові М. Крушевського – святому Миколаєві Мирлікійському), геральдика, емблематика, фалеристика, краєзнавство – все переплелося у розповіді пані професорки, являючи надзвичайно цінний матеріал, який не може не зацікавити. Присутні довідалися про дитячі роки Миколая Крушевського, проведені на Волині (Луцьк, Солотвин, Ковель), про його навчання в Луцькому повітовому дворянському училищі, у Холмській російській греко-католицькій гімназії (це вже роки отроцтва та ранньої юності). А епіграфом до своєї розповіді Зінаїда Олександрівна обрала промовисті рядки відомого поета-пісняра Степана Галябарди: «На Україну повернусь». Так, процес повернення в Україну імені й наукової спадщини Миколая Крушевського триває, й роль Зінаїди Пахолок у цій справі – неоцінéнна.
Максим КИРИЛЕНКО
Фото автора
При використанні матеріалів гіперпосилання на ресурс обов'язкове