У липні 2019 року виповнилося б 50 років Олегу Парасюку, талановитому вченому-хіміку, знаному в Україні та світі науковцю, деканові хімічного факультету Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки (2011–2018 рр.), який передчасно пішов із життя, залишивши чимало незавершених справ і невтілених ідей.
Олег народився 11 липня 1969 року у селі Вишнівчик Перемишлянського району Львівської області в родині інженера Василя Васильовича й учительки-філологині Агафії Павлівни Парасюків. Був другою дитиною в сім’ї, де зростали та виховувалися троє синів. 1985 року відмінно закінчив середню загальноосвітню школу № 44 м. Львова з поглибленим вивченням хімії. Того ж року вступив на хімічний факультет Львівського державного університету імені Івана Франка. Впродовж 1988–1989 рр. проходив військову службу в Польщі. Успішне навчання в університеті поєднував із науково-дослідною діяльністю під керівництвом професора Б. Я. Котура. 1991 року отримав диплом за спеціальністю «Хімія» (спеціалізація – хімія твердого тіла і нових неорганічних матеріалів). Олегу Парасюку було присвоєно кваліфікацію «Хімік. Викладач».
Окрім навчання в університеті брав активну участь у діяльності осередку Спілки незалежної української молоді (СНУМ) у Львові, був членом Студентського братства Львівщини, займався спортом, показуючи високі результати на студентських змаганнях із легкої атлетики.
У 1991–1994 роках – аспірант Волинського державного університету, учень професора І. Д. Олексеюка, який заснував хімічну науку на Волині. Саме під керівництвом Івана Дмитровича 1996 року Олег Парасюк захистив кандидатську дисертацію у Львівському державному університеті імені Івана Франка за спеціальністю 02.00.01 «Неорганічна хімія». Працював у Лесиному виші з 1992 року на посадах наукового співробітника, старшого наукового співробітника (з 1994 р.), провідного наукового співробітника (з 2014 р.). Вчене звання доцента кафедри неорганічної та фізичної хімії присвоєно 2002 року. За сумісництвом працював на посаді старшого викладача (з 1993 р.) та доцента (з 1996 р.). З 2011 року обіймав посаду декана хімічного факультету Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки (з вересня 2018 року за сумісництвом професор кафедри органічної хімії та фармації). В різний час викладав такі навчальні дисципліни: «Діаграми стану трикомпонентних систем», «Основи фізико-хімічного аналізу», «Хімія напівпровідників», «Хімічна технологія» для студентів хімічного факультету.
У рейтингу науково-педагогічних працівників університету в останні роки Олег Парасюк займав перші місця (окрім 2014-го, коли півроку відслужив як офіцер при Луцькому об’єднаному міському військовому комісаріаті, оскільки був патріотом і вважав мобілізацію своїм обов’язком (мав військове звання капітана Збройних сил України)).
Освіта, підготовка конкурентоспроможних наукових кадрів, розвиток творчих здібностей студентської молоді – пріоритетні вектори діяльності Олега Парасюка як очільника факультету. За період його каденції (2011–2018 рр.) на хімічному факультеті розпочато якісну підготовку фахівців із вищою освітою, нових для СНУ імені Лесі Українки та Волинського регіону спеціальностей (освітніх програм): «Хімічна технологія та інженерія» (2014 р.), «Фармація» (2018 р.); започатковані програми подвійного диплома для студентів-хіміків та екологів; факультет займає перші позиції в підсумках щорічного рейтингового оцінювання, а Олег Васильович був одним із найкращих деканів університету.
Його наукові інтереси стосувалися проблем пошуку нових матеріалів для напівпровідникової техніки, зокрема дослідження та побудови діаграм фазових рівноваг складних халько- та галогенідних багатокомпонентних систем, одержання склоподібних халькогенідів, розшифровки кристалічної структури знайдених фаз, вирощування кристалів і вивчення їх властивостей. Багато його робіт спрямовані на пошук матеріалів для тонкоплівкових сонячних елементів.
Олег Парасюк керував науково-дослідними темами, співпрацюючи з ученими Польщі, Литви, Швейцарії, Німеччини, США та Росії. Брав участь у виконанні трьох наукових проектів: Українського науково-технологічного центру, українсько-польського (Ченстоховська політехніка, Польща) й українсько-литовського (Вільнюський університет, Литва).
Під його науковим керівництвом захищено 4 кандидатські дисертації (В. О. Галка, 2001 р; І. І. Мазурець, 2006 р.; С. М. Сосовська, 2008 р.; В. Р. Козер, 2011 р.).
2012 року з ініціативи О. В. Парасюка, за активної підтримки І. Д. Олексеюка та керівництва університету створено лабораторію росту кристалів, яка стала суттєвим надбанням хімічної та фізичної наукових шкіл СНУ імені Лесі Українки.
За співавторством Олега Парасюка опубліковано близько 600 наукових праць (понад 350 статей у зарубіжних та українських фахових наукових журналах, 250 тез доповідей на українських і міжнародних наукових конференціях), 35 патентів, 4 колективні монографії, 5 навчально-методичних посібників.
Окремо потрібно відзначити публікації наукових результатів у журналах із високим імпакт-фактором, що підтримувало високий рейтинг української науки у світі. Його наукометричний індекс Гірша складає, згідно з даними платформи Web of Science, 23, за показниками Scopus – 25. Це найвищий показник у рейтингу науковців університету.
За багаторічну сумлінну працю, особистий внесок у справу підготовки висококваліфікованих спеціалістів, плідну наукову діяльність 2004 року Олег Парасюк нагороджений грамотою Верховної Ради України. Був лауреатом конкурсу наукових проектів Samsung Young Scientist Day, що відбувався у Києві 1‑2 червня 2005 р. 2003 року став переможцем конкурсу «Кращий молодий науковець ВДУ». Нагороджений грамотами Волинського державного університету імені Лесі Українки за багаторічну сумлінну працю та вагомі наукові результати й організацію науково-дослідної роботи на факультеті (2001 р., 2003 р.); Срібним нагрудним знаком СНУ імені Лесі Українки за вагомий особистий внесок у становлення та розвиток університету (2015 р.); грамотою Волинської обласної державної адміністрації (2016 р.). Лауреат обласної премії за заслуги у сфері науки (2016 р.).
2017 року Олега Парасюка обрано членом Наукового комітету Національної ради з питань розвитку науки і технологій, що формується з учених-лідерів, які мають визначні наукові здобутки, бездоганну репутацію, довіру в науковому середовищі та представляють основні напрями наукової та науково-технічної діяльності в Україні.
Редакції багатьох наукових видань доручали йому рецензування статей у галузі хімії та фізики твердого тіла і матеріалознавства. З 2006 року був постійним рецензентом великої кількості публікацій у фахових журналах, зокрема Journal of Alloys and Compounds, Optical Materials, Journal of Crystal Growth, Materials Chemistry and Physics, Physical Chemistry Chemical Physics, Physica Status Solidi тощо. Також був членом редакційної колегії журналу Advances in Alloys and Compounds від часу його заснування у 2014 р.
Понад 27 років Олег Парасюк присвятив Східноєвропейському національному університету імені Лесі Українки. Окрім наукової діяльності, ще одним важливим захопленням свого життя вважав нумізматику, досконало знав історію середньовіччя Польщі, Литви, Росії, був кваліфікованим знавцем монет того періоду. У співавторстві з поляками видав нумізматичний каталог. З Олегом Васильовичем часто радилися як із істориком і географом.
Перша дружина, з якою прожили лише 5 років, померла 2008-го від онкозахворювання. Залишився 3-річний син Юрій, але тато справлявся за двох. 2013 року одружився з Яною Кадебською (Парасюк) – біологом, аспіранткою Національного лісотехнічного університету України. Разом вони виховували трьох дітей: 3-річного Тимофія, 5-річну Ірину й 13-річного Юрія.
6 грудня 2018 року Олега Васильовича Парасюка не стало.
З добрим поглядом і вогником в очах, що засвідчував його бажання жити на повну, творити нове, цікаве та перспективне – таким назавжди запам’ятають його рідні, колеги, студенти та найближчі друзі.
Колектив хімічного факультету та Яна ПАРАСЮК
При використанні цієї інформації обов`язкове посилання на першоджерело