![100 років від дня народження видатного українського математика Владислава Дзядика 100 років від дня народження видатного українського математика Владислава Дзядика](/sites/default/files/styles/width_862/public/field/image/dzyadik.jpg?itok=6Ky2WXTU)
18 лютого виповнилося 100 років від дня народження видатного українського математика Владислава Дзядика. На факультеті інформаційних систем, фізики та математики Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки відбулася презентація життєвого шляху та наукових досягнень Владислава Кириловича.
Третьокурсники спеціальностей «Математика» та «Середня освіта (математика)» зібралися, щоб поділитись інформацією про видатного науковця, який зробив вагомий внесок у сьогодення математики. Студентки Мар’яна Петрович, Світлана Лоза, Марта Гафурова та Марія Крук підготували доповіді про біографію, педагогічну діяльність і наукові досягнення Владислава Дзядика.
«Є математики-тактики. Вони відразу штурмують задачі, які не піддалися зусиллям попередніх дослідників. Інші математики − стратеги. Вони спочатку зосереджено аналізують поняття, які охоплюються задачею, вивчають зв’язки між ними і т. ін., в результаті чого сам розв’язок видається майже тривіальним. Обидва ці підходи, безсумнівно, важливі та плідні для розвитку математики» – саме цими словами В. Дзядика розпочала презентацію Марта Гафурова.
З інформацією про батьків, дитячі роки, юнацтво та довгий і тернистий шлях до математики ознайомила Марія Крук. Звісно, не могли не згадати і про педагогічну діяльність, яку Владислав Кирилович розпочинав саме на Волині й тому з великим задоволенням підтримував зв’язки з Волинським університетом імені Лесі Українки, сім випускників якого були його аспірантами та захистили кандидатські дисертації (В. І. Білий, Р. М. Ковальчук, О. І. Швай, П. Є. Антонюк, В. О. Панасович, Л. І. Філозоф, Л. Б. Шевчук-Нестерович).
Мар’яна Петрович розповіла про наукові досягнення. Перу вченого належить понад 150 статей, чотири монографії, 2-томний підручник із математичного аналізу, низка науково-методичних праць. Перший вагомий внесок ученого – розв’язання задачі Фавара. Цікавий факт, що починаючи з 1956 р. на міжнародних і всесоюзних з’їздах і конференціях, симпозіумах, школах Владислав Кирилович систематично виступав із об’ємними доповідями, часто німецькою, англійською чи французькою мовами. Також варто відзначити, що результати та методи В. Дзядика ще досі успішно застосовують при розв’язуванні складних актуальних прикладних задач.
Відгуки про Владислава Кириловича від дружини, дітей, колег та учнів зачитала Світлана Лоза: «Владислав Кирилович не уявляв свого життя без математики, але шахи − ще одна його пристрасть. Міг засиджуватися за дошкою до пізньої ночі, аж поки не виграє партію. Був чемпіоном Волині з шахів».
«Одного разу, щоб по-справжньому відпочити, вирішили не брати із собою паперу, − розповідала дружина Світлана Юріївна. − А я взяла дві нові чоловічі сорочки з картонними вкладками. І вони рясніли формулами, бо не працювати Владислав Кирилович просто не міг. Уважав, що лінощі − “ракова пухлина” суспільства» – саме ці слова стали епіграфом нашої зустрічі. Сподіваємося, що вони надихнуть студентів до наукової діяльності та творчих злетів.
Текст Марти ГАФУРОВОЇ (МАТЕМ.-32.О)
Фото Марії КРУК (МАТЕМ.-32.О)
При використанні цієї інформації обов`язкове посилання на першоджерело