![](/sites/default/files/styles/width_862/public/field/image/golodomor-v-ukraine-2016-fakty-o-tragedii_rect_dbb8716e9495f679999beeef7c2bdabc.jpeg?itok=kVL1WsnF)
На запитання: «Чому саме в Україні голод був найжорстокіший?» британський журналіст, дослідник Голодомору Малкольм Маґґерідж відповів: «В Україні колективізації чинили найсильніший опір і справу з ліквідації куркулів було там тяжче розв’язувати, ніж у будь-якому іншому місці. На жаль, ще не усвідомлено того факту, що Сталін у 1930-х роках убив набагато більше людей, ніж Гітлер винищив євреїв».
За кілька останніх років ми – українці, – багато дізналися про самих себе і про свою непросту історію, й дедалі більше дізнається світ. Те, про що в радянські часи замовчувалося, засекречувалося в архівах, нині стає доступним для обговорення, ознайомлення та вивчення. Як писав американський і український історик, політолог, один із найвідоміших дослідників Голодомору 1932–1933 років в Україні Джеймс Мейс: «... і всі новодоступні документи, і новітні дослідження не змінили основного портрета подій, який я дав у 1982 році на Міжнародній конференції про Голокост і геноцид. Я переконаний, щоб централізувати повну владу в руках Сталіна, потрібно було знищити другу радянську республіку, а отже, вигубити українське селянство, українську інтелігенцію, українську мову, українську історію у розумінні народу, знищити Україну як таку. Калькуляція була дуже простою і вкрай примітивною: нема народу, отже, нема окремої країни, а в результаті нема проблем. Така політика в класичному розумінні цього слова означає ГЕНОЦИД» (Джеймс Мейс «Ваші мертві вибрали мене...»).
Багато країн, парламентів і світових прогресивних діячів визнали Голодомор 1932–1933 років в Україні ГЕНОЦИДОМ. Це сталося вже без Джеймса Мейса, але багато в чому завдяки йому.
Третій Президент України Віктор Ющенко підняв правду про голодомор на рівень державної політики. Під час його президентства Голодомор 1932–1933 років було визнано геноцидом українського народу. Вже немає дефіциту інформації. Нині кожен може дізнатися, як це було. А розуміти чи не розуміти, сприймати чи не сприймати – це вже моральний вибір і відповідальність кожного з нас.
Цього року з 1 вересня, за 85 днів до Дня пам’яті жертв Голодомору, який відзначається 24 листопада, Україна і світ розпочали вшановувати загиблих під час геноциду українців 1932–1933 років. 1 вересня у Києві розпочалася Міжнародна акція «Запали свічку пам’яті», яка протягом 85 днів проходитиме у 85 куточках світу. Мета акції – об’єднати українців усього світу й іноземних громадян задля пам’яті про один із найбільших злочинів в історії людства ХХ століття.
В останню суботу листопада все більше і більше свічок пам’яті з’являється у вікнах і на майданах. Запалімо й ми свою свічку пам’яті на знак шани, поваги, болю за тих, хто пішов у небуття, і тих, хто пережив це страхіття і вижив.
Відділ зв’язків із громадськістю
При використанні цієї інформації обов`язкове посилання на першоджерело