![](/sites/default/files/styles/width_862/public/field/image/img_2255.jpg?itok=hAV7NQv-)
20 вересня, напередодні Міжнародного дня миру в бібліотеці вишу, студенти Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки взяли участь у заході під темою «Разом заради миру: повага, безпека та гідність для всіх».
Тетяна Кулик, профконсультант відділу молодіжної політики та соціальної роботи розповіла студентам про кампанію «Голуб миру», в рамках якої відбувається захід, та про те, що її вже вшосте ініціює Організація Об’єднаних Націй.
Продовжився захід лекцією доцента кафедри міжнародних відносин і регіональних студій Наталії Романюк – «ООН як гарант миру і безпеки у світі».
Наталія Іванівна розповіла про історію створення організації – Організація Об’єднаних Націй. Зокрема про те, що ООН (United Nations – UN, United Nations Organization – UNO) була утворена в 1945 р. Дата ратифікації її Статуту – 24 жовтня, яка відзначається як День ООН. Засновниками організації стали 51 держава, серед яких – і Україна. Нині в складі ООН налічується 193 країни-учасниці. Членами ООН можуть бути всі миролюбні держави, які беруть на себе зобов’язання дотримуватися статуту й, на думку ООН, можуть і прагнуть ці зобов’язання виконувати. Нових членів приймає Генеральна Асамблея за рекомендацією Ради Безпеки.
Мета організації – підтримання і зміцнення миру і міжнародної безпеки та розвиток співробітництва між державами світу.
ООН керується такими принципами діяльності: суверенна рівність усіх членів; сумлінне виконання взятих на себе за Статутом обов’язків; вирішення міжнародних суперечок мирними способами й ін.
До головних органів ООН належать: Генеральна Асамблея (ГА), Рада Безпеки (РБ), Секретаріат (генеральний секретар обирається Генеральною Асамблеєю за рекомендацією Ради Безпеки на 5 років), Міжнародний Суд, Економічна і соціальна рада, Рада з Опіки. Штаб-квартира розташована у Нью-Йорку.
Статут ООН покладає на Раду Безпеки головну відповідальність за підтримання міжнародного миру й безпеки. Виконуючи покладену на неї функцію, Рада може ініціювати операцію ООН із підтримання миру. Розгортання операцій ООН із підтримання миру здійснюється на основі мандатів, наданих Радою Безпеки Організації Об’єднаних Націй. Поставлені завдання розрізняються в різних ситуаціях залежно від характеру конфлікту і специфіки конкретних проблем. За всю історію ООН, організація була залучена до 69 миротворчих місії, 18 з яких досі є діючими.
До складу Ради Безпеки входять 15 країн-членів – 5 постійних і 10 непостійних. До постійних членів Ради входять де-юре ядерні держави: США, Росія, Китай, Великобританія і Франція.
Непостійні члени Ради Безпеки ООН обираються за географічним принципом, а саме: п’ять – від країн Африки і Азії; один – від країн Східної Європи; два – від країн Латинської Америки; два – від країн Західної Європи та інших країн. Серед непостійних членів Ради у 2016–2017 рр. перебуває і Україна.
Кожен член Ради має один голос. Для прийняття рішень з питань діяльності ООН потрібно дев’ять голосів, включно з голосами всіх п’яти постійних членів Ради. Це і є так зване правило одностайності великих держав, або право вето. Впродовж усього періоду діяльності ООН країни користувалися цим правом по-різному. Така процедура прийняття рішень в РБ ООН робить діяльність цієї організації неефективною. Рішення РБ ООН оформляються у вигляді резолюцій.
Упродовж останнього десятиліття активно обговорюється процес реформування ООН, який має зробити діяльність організації ефективнішою перед новими викликами безпеці і вирішенні глобальних проблем. Проблема реформування ООН обговорювалася на засіданні 72-й сесії ГА ООН, яка розпочала свою роботу 19 вересня 2017 р. Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш виступив із заявою про реформу організації, на підтримку якої вже виступили 128 країн.
За словами Гутерріша, Декларація про реформування ООН, яка включає в себе десять пунктів, спрямована на спрощення процедур та децентралізацію рішень і передбачає більш високий рівень прозорості, ефективності та підзвітності.
По завершенню лекції студенти взяли активну участь у її обговоренні. Їх цікавило: чому країну-агресора не можуть позбавити права вето, чи правильне рішення прийняло керівництво України, коли підписало угоду про відмову від ядерного арсеналу, та якби зараз в Україні була ядерна зброя, то як би тоді розгорталися події на Сході? І звичайно, останні події на геополітичній карті світу: особливості функціонування та географія розташування ісламської держави й російсько-білоруські стратегічні навчання – чи варто їх розглядати як провокацію чи як перший крок до нового конфлікту?
Відділ молодіжної політики та соціальної роботи
При використанні цієї інформації обов`язкове посилання на першоджерело