![](/sites/default/files/styles/width_862/public/field/image/dsc03697.jpg?itok=IIgzCvnH)
12 березня 2016 року перестало битися серце нашого краянина – визначного українського поета, прозаїка, публіциста, патріота, активного діяча «Просвіти», лауреата Міжнародної літературної премії імені Дмитра Нитченка, Всеукраїнськкої премії імені Андрія Головка, обласної літературно-мистецької премії імені Агатангела Кримського, заслуженого діяча мистецтв України, кавалера медалі «Незалежність України» Василя Гея. З тієї трагічної днини минув рік, але не втихає ні біль утрати, ні поклик пам’яті…
Цьогоріч, 29 березня у бібліотеці Східноєропейського національного університету імені Лесі Українки відбувся вечір (чи літературно-мистецька година) пам’яті Василя Степановича. Девізом і своєрідним епіграфом до дійства стали його рядки: «Це лиш крила у даль відлітають, а душа залишається тут». Розпочався вечір хвилиною мовчання, якою присутні (друзі, родина, представники творчої інтелігенції, викладачі на студенти Лесиного вишу) вшанували пам’ять поета (музичним тлом була пісня Анатолія Матвійчука на вірші Вадима Крищенка «Душа поета»), після чого ведуча – методист університетської книгозбірні Світлана Кресак, – розповіла про життєвий і творчий шлях В. Гея, його становлення як письменника і громадянина. Голова Волинської організації Національної спілки письменників України, редактор відділу зв’язків із громадськістю СНУ імені Лесі Українки Ольга Ляснюк згадала перше своє знайомство з поетом, наголосила на його глибокому патріотизмі, самовідданій любові до України й рідної мови: «Шкода говорити про Василя Степановича в минулому часі, але гадаю, душа його зараз тішиться нашою пам’яттю про нього».
Відома громадська та культурна діячка, заслужена вчителька України, лауреат кількох знакових премій, поетеса Олеся Ковальчук у своєму виступі торкнулася діяльності Василя Гея саме на освітянському (і просвітянському) полі, згадала про те, як Василь Степанович започаткував традицію «Урок веде письменник» і яку активну участь брав у ній, як любив школярів, як дорожив кожною дитячою душею.
Знаний композитор і диригент, народний артист України, заслужений працівник культури України, директор і художній керівник Заслуженого народного ансамблю пісні й танцю «Колос» Олександр Огородник згадав про творчу співпрацю з В. Геєм (разом вони створили пісенну збірку «І піснею хата багата»), відзначивши, що в поезіях Василя Степановича уже була закладена мелодія. У свою розповідь композитор вплітав і вірші поета. А з екрану у виконанні «Колоса» линули найвідоміші пісні, створені цим талановитим «тандемом».
Лейтмотивом спогадів вихованця «Лесиного кадуба» (літстудія при обласній «молодіжці» – ще одна знакова сторінка життя Василя Гея) – працівника університетського відділу зв’язків iз громадськістю, члена НСПУ Ігоря Ольшевського була роль поета у формуванні творчої особистості. Як приклад плідності й ефективності роботи з початківцями, пан Ігор навів чимало прізвищ тодішніх «кадубчан», котрі давно вже «роблять погоду» в літературному житті краю й України в цілому – це й Петро Коробчук, і Клава Корецька, і Олена Криштальська, й Валентина Штинько, і Надія Гуменюк, і Ніна Горик, і Віктор Вербич, і ціла низка інших. Не обійшов промовець увагою і діяльність літературного клубу «Діалог», який функціонував при обласній науковій бібліотеці (нині вона носить ім’я Олени Пчілки), до створення якого був причетний (і певний час очолював) Василь Степанович.
Зворушливим був виступ удови поета Мирослави Іванівни (у якої, до речі, автор цих рядків свого часу складав вступний іспит з англійської мови). Як найважливіші риси Василя Степановича, вона підкреслила патріотизм, скромність, порядність, і чесність, нелюбов до халтури і лукавства, чуйність, здатність вчасно прийти на допомогу тому, хто її потребує, талант любити людей і ні перед ким не запобігати. Пані Мирослава подякувала всім, хто прийшов ушанувати пам’ять чоловіка, а онук поета Іванко продекламував один із віршів дідуся.
Того дня звучало багато поезій Василя Гея в авторському виконанні (на щастя, є чимало відеоматеріалів). Світлана Кресак, окрім віршів самого поета, прочитала твори Антоніни Листопад та Миколая Шостака, присвячені його пам’яті.
Максим КИРИЛЕНКО
Фото автора
та Олександра ОГОРОДНИКА
При використанні цієї інформації обов`язкове посилання на першоджерело