![](/sites/default/files/styles/width_862/public/field/image/dsc02551.jpg?itok=QVyLALBK)
21 квітня на історичному факультеті Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки на вшанування пам’яті видатного режисера театру і кіно, літературного й театрального критика, поета, перекладача, правозахисника, народного артиста України, багаторічного керівника Національної спілки театральних діячів України, почесного професора Лесиного вишу Леся Танюка відбувся літературно-мистецький вечір «Сміх крізь сльози».
Проректор університету з науково-педагогічної і навчальної роботи та рекрутації, доктор історичних наук, професор Світлана Гаврилюк у своєму вступному слові окреслила основні віхи життєвого та творчого шляху Леоніда Степановича, особливо наголосивши на тих сторінках біографії, які пов’язують його з Лесиним краєм, відзначила його заслуги перед Волинню та Східноєвропейським національним університетом імені Лесі Українки.
Стоячи, оплесками за давньою театральною традицією присутні вшанували пам’ять талановитого митця й палкого борця за волю України, після чого Світлана Віталіївна представила поважних гостей із Києва – блискучого майстра художнього слова, Героя України, народного артиста України, лауреата Національної премії України імені Т. Шевченка, легендарного Анатолія Паламаренка та члена Національної спілки театральних діячів України Володимира Шевчука.
Доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри теорії літератури та зарубіжної літератури інституту філології та журналістики СНУ Марія Моклиця зробила детальний аналіз постаті й творчої спадщини Леся Танюка у контексті шістдесятництва. Марія Василівна підкреслила духовну спадкоємність нинішніх борців-патріотів із тією «жменькою сміливців серед заляканого люду», котрі, по суті, ще в часи засилля комуністичної ідеології та репресивної системи, поклали початок майбутньому виборенню Незалежності. Пані професор назвала бійців Небесної Сотні, українську льотчицю Надію Савченко, донецьких «кіборгів» духовними дітьми шістдесятників.
Спогадами про Леся Танюка поділився й Анатолій Несторович Паламаренко. Сама ж композиція, яку Маестро представив на суд глядачів, складалася з творів Тараса Шевченка («Сон», пан Анатолій зізнався, що читає зі сцени твори Великого Кобзаря… з 8-річного віку), Григорія Квітки-Основ’яненка («Підбрехач»), Івана Нечуя-Левицького (уривок з «Кайдашевої сім’ї»), Степана Васильченка («Роман»), Остапа Вишні («Ярмарок»), Павла Глазового (байки і гуморески). Усе, що читав зі сцени артист, було напрочуд актуальним, попри те, що чимало творів було написано в минулому і навіть позаминулому століттях, і, ясна річ, викликало вдячну реакцію слухачів.
Максим КИРИЛЕНКО
Фото Джафара АЛІШЕРОВА
При використанні цієї інформації обов`язкове посилання на першоджерело