![](/sites/default/files/styles/width_862/public/field/image/12910902_1016448188410236_1506123565_n.jpg?itok=9RDFWpar)
Твердження, що газета «День» – одна з найпопулярніших в Україні, не містить у собі ані найменшого перебільшення. На її сторінках порушується безліч актуальних тем: проблема формування і збереження неспотвореної історичної пам’яті українців, дослідження історії українських родів і родин, непрості реалії сьогодення в усьому розмаїтті й повноті. І, звичайно, незабутнє враження завжди лишають щорічні фотовиставки «Дня» та презентації нових видань, що традиційно відбуваються в стінах Лесиного вишу. Після таких зустрічей число читачів газети відчутно зростає. Так було, так є і так буде. У передчутті цьогорічної фотовиставки шанувальники «Дня» поділилися власними очікуваннями та поглядами на діяльність колективу всеукраїнського часопису.
Тетяна ЯЦЕЧКО-БЛАЖЕНКО, заступник декана історичного факультету:
- З кожним днем темп життя сучасного лучанина прискорюється, і в нього залишається все менше і менше часу для того, щоб погортати улюблену газету чи журнал. Особисто я не можу собі відмовити в тому, щоб розпочати свій ранок із газетою «День» та запашною кавою.
Серед моїх улюблених рубрик пальму першості тримає «Україна Incognita». Можливо, мій вибір зумовлений тим, що я історик, але завжди з нетерпінням чекаю нових матеріалів, а якщо вони наповнені ретрофотографіями, то це взагалі прекрасно.
В інформаційному продукті, який щодня представляє читачам газета «День», на мою думку, закладена певна формула успіху, яку можна схарактеризувати трьома словами: цікаво, професійно та доступно. Зрозуміло, що за такою професійною роботою стоїть титанічна праця колективу й головного редактора Лариси Івшиної.
Газета «День» – це не лише лідер української преси, а національний бренд, відомий далеко за межами нашої держави, який популяризує Україну, її історію та культуру серед англомовних читачів усього світу.
Від себе бажаю газеті «День» нових матеріалів про Волинь та її мешканців і дякую за об’єктивні та цікаві публікації, які заставляють мислити, дізнаватись щось нове і дивуватись.
Сергій РОМАНОВ, докторант СНУ імені Лесі Українки:
– Знайомство з часописом «День» у людей мого покоління припадає на прекрасну пору студентства. Не боячись тавтології, можна ствердити, що, на щастя, в сучасній Україні вже є видання, що з ним виростають цілі покоління. Але ж «День», то не лише часопис, а й грандіозний культурологічний проект, до реалізації котрого направду залучено кращі творчо-інтелектуальні сили країни. Важливо й те, що право голосу, можливість висловити свою думку має у цім проекті кожен, кому цікаво робити щось важливе. Також і через це я охоче раджу своїм студентам долучатися до великої спільноти «Дня», об’єднаної зусиллями нашої славної краянки Лариси Івшиної.
Ірина Полєтуха, аспірант інституту філології та журналістики, голова ГО «Центр вільної освіти і культури» (ЦВОК):
– Газета «День» передусім цікавить мене як медійний інструмент, що регулярно функціонує і перебуває на пульсі змін, подій. Доводилось бути дописувачем газети, мати справу з репортерами та кореспондентами видання – і я задоволена співпрацею. Крім того, в іміджевому плані мені неодноразово допомагали публікації про мої заходи чи ініціативи саме в цій газеті. Чимало наших студентів та випускників брали участь у школах журналістики газети «День», що дало їм змогу здобути нові навички, знайомства, звести партнерські мости між журналістами різних регіонів. Не менше уваги привертають мистецькі та дослідницькі проекти «Дня». Відповідно вони мені імпонують у контексті діяльності ГО «Центр вільної освіти і культури» (ЦВОК) у м. Луцьк, адже самі ж спонукаємо людей до індивідуального прочитання історії, мистецтва, культури в цілому, а «День» сприяє нам у цьому сповна.
Катерина ШКЛЯРУК, студентка ІІІ курсу інституту філології та журналістики:
- Український інформаційний простір нині дуже широкий. Усе частіше постає питання про отримання якісного журналістського продукту, де подається конкретна, об’єктивна і, головне, правдива інформація, яку ми не ставимо під сумнів. Під час пошуків оптимального для себе варіанта щоденного джерела інформації я давно зробила свідомий вибір на користь газети «День». Чільне місце в моєму житті займає людський чинник. Колись мені трапилася нагода почути Ларису Івшину не лише з телеекрану, а й на зустрічі зі студентами інституту філології та журналістики СНУ імені Лесі Українки. Головний редактор мене приємно вразила, змусила замислитись над багатьма речами, правильно розставити пріоритети, і тоді я переконалась, що це видання в надійних руках. Я люблю газету «День» за те, що журналісти у своїх матеріалах намагаються згуртувати народ, висвітлюючи то історію, то сучасність. Запам’ятала фразу Лариси Івшиної: «Незнання дає ілюзії!» Хіба ж не так? За ілюзії сьогодні доводиться дорого платити, тому їх потрібно негайно і правильно позбуватись. Я поважаю колектив газети за вміння просто і доступно подати найскладніше, адже це знімає вікові обмеження і дозволяє читати газету в будь-якому віці.
Щорічний Міжнародний фотоконкурс теж велика перевага цієї газети. Фотознімки, зроблені в правильну мить, часом більш промовисті, аніж слова. Усі багаторічні надбання редакції, як і вдячні відгуки читачів, створюють їй незаперечний авторитет в українському інформаційному просторі.
Антон ЄВТУШОК, голова Волинського осередку Федерації дебатів України:
– Я займаюсь розвитком дебатів на Волині. Чому я читаю газету «День»? Усе просто. Оскільки в теперішньому інформпросторі джерел дуже багато, то значущим стає віднаходження суттєвої інформації з мінімальною частиною суб’єктивізму. Саме такою я бачу газету «День». Правда, найчастіше читаю її в електронному варіанті, бо сьогодні якось важко знайти тих півгодини, щоб сісти в кав’ярні й полистати ранкову пресу, але іноді вільну хвилину все-таки знаходжу.
Готуючи резолюції для ігор, я часто користуюсь саме поглядом «Дня» на основний конфлікт теми, бо за останні два роки, відколи я є читачем газети, такий крок повністю виправданий.
Відділ зв’язків із громадськістю
При використанні цієї інформації обов`язкове посилання на першоджерело