![](/sites/default/files/styles/width_862/public/field/image/img_9654.jpg?itok=ye4ZdRHr)
3 грудня на історичному факультеті університету відбулася незвична акція «У світі темряви», організована працівниками кафедри документознавства і музейної справи і третьокурсниками спеціальності «Музейна справа та охорона пам’яток історії та культури». Захід був приурочений Міжнародному дню інвалідів.
Перед присутніми працівниками та студентами факультету виступили завідувач Музею етнографії Волині та Полісся Чибирак С. В., доцент кафедри документознавства і музейної справи Трофімук-Кирилова Т. М. і староста третього курсу музейників Шиманська І. П. Вони ознайомили присутніх із проблемами, з якими стикаються неповносправні особи в сучасному світі, з можливими шляхами подолання цих проблем, із метою та завданнями організованої виставки.
Особливу увагу було звернено на осіб із порушенням зору, яких у світі нараховується близько 314 млн осіб. В Україні таких людей – 65 тисяч, 10 тисяч з яких діти.
Доповідачі звернули увагу на основні правила, котрі повинен знати кожен:
1. Хочеш допомогти незрячій особі – спитай у неї згоди! Якщо Ви її отримали, поцікавтесь, як саме Ви можете допомогти.
2. Відрекомендуйтесь! При зустрічі із незрячим повідомте про свою присутність. Не забувайте також попередити, коли Ви вже залишаєте його.
3. Ведіть і описуйте! Ви повинні запитати: «Чи не бажаєте взяти мене під руку?» Простягніть свою руку так, щоб людина змогла узяти Вас під лікоть. Оберіть комфортний темп руху для вас обох, при цьому незрячий повинен йти на півкроку позаду Вас. Якщо людина тягне Вас назад чи стискає руку, можливо, Ви йдете зашвидко. Ніколи не штовхайте і не спрямовуйте незрячу особу поперед себе! Описуйте їй розмір, форму, відстань, межі й кожну перешкоду чи потенційну небезпеку і не забувайте попереджати про бордюри, сходи, вузькі проходи, пандуси та ін. Зробити це потрібно не лише вербально, а й загнувши руку за спину, що дозволить незрячій особі зрозуміти наявність перешкоди і стати позаду Вас. Коли Ви допомагаєте незрячій особі сісти, просто покладіть її руку на спинку стільця і дозвольте їй зробити це самостійно.
4. Говоріть безпосередньо до незрячої людини, а не до інших осіб, щодо справ, які стосуються безпосередньо її.
5. Пам’ятайте: не бавтеся із собакою-поводирем без дозволу господаря! Коли собака в ошийнику – він «на варті». Якщо відвернути його увагу, то господар може потрапити в небезпечну ситуацію.
Під час заходу студенти-музейники провели близько сотні відвідувачів змодельованими ними місцями та приміщеннями: вулицею з пішохідним переходом, кафе, артгалереєю. Кожен зміг відчути, що таке втратити зір і якою небезпечною може бути подорож до магазину, де потрібно було вибрати певні речі та розрахуватися за них у касі. Усім учасникам акції перед входом у приміщення зав’язували очі. Відчуття страху переповнювали учасників, але вони повинні були довіритися помічнику. Залишаючи відгуки про свої враження, більшість учасників заходу зауважили, що ніколи не думали, що зір – дар, і люди, які його не мають, беззахисні у цьому світі.
Ми повинні більше уваги звертати на неповносправних людей, вміти з ними спілкуватися, залучати їх до різних проектів. Надати таким людям можливість жити повноцінним життям.
Світлана ЧИБИРАК,
завідувач Музею етнографії Волині та Полісся
При використанні цієї інформації обов`язкове посилання на першоджерело