Стиглого й напоєного осінніми туманами ранку від брами величного Луцького замку в комфортабельному автобусі зосереджено й водночас відпочинково налаштовані студенти і викладачі факультету психології нашого університету від’їжджали в екскурсію-експедицію до Кам’янця-Подільського. Вже стало доброю традицією здійснювати золотою осінню інтелектуальні мандрівки перлинами рідної України. Здавалося б, не час відпочивати й мандрувати, проте поїздка була соціалізаційно-психодіагностичною, адже, крім інтенсивного відпочинку, студенти й викладачі мали на меті не лише моніторинг передвиборних настроїв електорату різних регіонів нашої держави, але й вивчали окремі ентнопсихологічні й ментальні репрезентації низки обраних маркерів – агресія (вербальна агресія), толеранція, тривожність, фрустрація тощо.
Цьогоріч студенти разом з викладачами кафедри педагогічної та вікової психології, деканом факультету Жанною Вірною занурились у незабутній світ середньовічних замків та відчули смак справжньої історії. Першого дня студенти відвідати Хотинську фортецю (XIII–XVIII ст.) на Дністрі, що у Чернівецькій області, а другого дня побували в Кам’янець-Подільському середньовічному замку. Основна пам’ятка Поділля вразила не лише турецьким мінаретом із золотою Мадонною, але й загальним мультикультуралізмом з чітко помітною проукраїнською домінантою. Сподобалася будівля міської ратуші – осередок середньовічної влади Кам’янця, Вірменська дзвінниця, у дворі якої тепер розміщений музей давнини. Беззаперечною духовною окрасою міста є Георгіївська церква, яка була названа на честь Святого Георгія – покровителя Кам’янця-Подільського. Звичайно, студенти відшукували паралелі з Луцьким замком, з історією нашого міста і краю. Справжньою казкою, де учасники мандрівки мали змогу зупинитися, був готель «Ксенія» на узбережжі Дністра у с. Врублівці. Цікаві й інформаційно насичені екскурсії, жваве спілкування з автохтонними мешканцями залишили незабутнє враження, були своєрідним майстер-класом практичної психології.
Мандрівники відвідали кришталеві печери, милувалисяБакотським водосховищем, набиралися наснаги для подальшого оволодіння фахом психолога.
Уже згасав мрійливий вечір, кожен, очевидно, згадував приємні хвилини, планував наступну поїздку в Карпати, подумки аналізував бінарний архетип «Дім-Дорога» і вголос висловлював втіху від поверненням до рідного міста, яке оберігають європейські мури нашого найкращого замку.
Дарія ГОШОВСЬКА,
доцент кафедри педагогічної та вікової психології
При використанні цієї інформації обов`язкове посилання на першоджерело