11 грудня в інституті філології та журналістики відбулася зустріч із соціальним психологом, публіцистом і письменником Олегом Покальчуком і медіаекспертом, керівником проекту з моніторингу регіональних ЗМІ Інституту демократії імені Пилипа Орлика Світланою Єременко. Тема розмови – «Відповідальність журналістів в умовах неоголошеної війни та інформаційної агресії».
Організатори заходу – декан ІФтаЖу Юрій Громик та заступник голови правління Волинського прес-клубу Богдана Стельмах.
Упродовж 2014 року Україна пережила і переживає досі чимало подій: Євромайдан, анексія Криму, неоголошена війна Росії проти нашої держави. Ми обрали нового Президента, Верховну Раду, підписали довгоочікувану асоціацію з Євросоюзом, ухвалили необхідні закони. Українці проявили гідність і бажання свободи й самостійності. Суспільство бажає змін… Тому очікуваними є низка питання: чи змінилися ЗМІ сьогодні? Яким повинен бути журналіст в умовах війни й інформаційної агресії? Як наші медіа мають протидіяти російській пропаганді?
Усе це намагалися розтлумачити шановані гості. Олег Покальчук розповів про психологію сприйняття людиною великого потоку інформації (щоби стримати надмірний потік даних, людина задіює три головні фільтри – стать, вік, соціальний статус), роль молоді в теперішній час, категорії українського суспільства (до речі, він виділяє таку тріаду: населення, яке переживає страх невизначеності та живе за принципом «якось буде» (на жаль, ця група найбільша за кількістю), народ, що є захисником етнічної культури, та націю як найвищу форму існування суспільства, представники котрої діють, ідуть на фронт або стають волонтерами), про особливості інформаційної політики Росії, зокрема про інформаційний тероризм, інформаційні віруси й інформаційних «снайперів». Отже, саме в час активної інформаційної агресії велика роль лягає на регіональних журналістів і їхні медіа, адже на периферії відкриті й добрі люди, які є інформаційними мішенями. Для цього журналісти повинні передусім зрозуміти свою ідеологію, адекватно реагувати на сучасні виклики та характеризуватися жорстким професіоналізмом. А звичайні люди зможуть себе захистити точністю і силою поглядів на ситуацію.
Олег Володимирович також порадив і тематику медійних матеріалів – життєві історії окремих людей (конкретні приклади живих людей стануть чудовим уроком для наших дітей).
Звісно, було чимало запитань зі студентської аудиторії майбутніх журналістів. Щодо новоствореного Міністерства інформаційної політики, то Олег Покальчук – однозначний противник цієї «совковщини». На його переконання, фільтрація інформації може відбуватися на регіональному рівні.
Чому ми програли інформаційну війну? Чому виникла потреба говорити про медіавідповідальність? Ці питання з’явилися в редактора з 15-річним стажем, журналіста, керівника незалежної експерної медіагрупи Світлани Єременко після моніторингу деяких регіональних ЗМІ та його невтішних результатів. Так, кожен п’ятий матеріал має замовний характер, а в передвиборчий час кожна третя стаття – замовна; чимало ЗМІ («Перший національний», «Інтер») у період Євромайдану дезінформували громадян, нацьковували жителів Східної та Західної України; досі в Україні діє проросійський «інформаційний спецназ» – канал «112», Український медіахолдинг, очолений О. Бондаренко, газета і радіо «Вести»; нівелювалася журналістська етика; зникли професійні медійні жанри (інтерв’ю, аналітичні статті, нариси, економічні фахові матеріали); відсутній український медіаринок; низький інтелектуальний, мовний і культурний рівень журналістів.
Указавши на негативні процеси в медіапросторі, пані Світлана закликала студентів інституту філології та журналістики багато читати, писати, вчити іноземні мови, працювати над собою, любити власну професію та бути відповідальними за подану інформацію.
Іванна МИСЛИВА-БУНЬКО
При використанні цієї інформації обов`язкове посилання на першоджерело