Усе частіше у людей відсутнє відчуття наближення новорічно-різдвяних свят. Студенти та професорсько-викладацький склад інституту економіки та менеджменту знайшли розв’язання цієї проблеми. Новорічний настрій з’являється тоді, коли ти даруєш свято іншим, особливо діткам.
До Луцької школи-інтернату з ялинкою на плечі у гурті помічників завітав сумний Дід Мороз. Зла відьма вкрала у нього усі ялинкові прикраси і, відповідно, настрій. Аби виправити цю ситуацію, четвертокласники школи-інтернату завітали на «фабрику» Діда Мороза. Вони разом зі студентами виготовляли фігурки із солоного тіста, у квітковому відділі – зимові квіти-різдвяники, у цеху кульок збирали дивовижні сніжки. Особливо сподобалося діткам розмальовувати фігурки, завчасно підготовлені вмілими помічниками Діда Мороза. Під новорічні мелодії робота кипіла, а настрій поступово повертався.
Не обійшлося і без веселих танців. Приємно було спостерігати, як дітки поступово розслабляються, забуваючи про всі свої негаразди. Хоча студенти-помічники не завжди могли повторювати танцювальні рухи малих сніговиків, школярі із захопленням виводили па під жваву музику.
Після активного відпочинку увесь веселий гурт прикрасив ялинку виготовленими власноруч іграшками. Дід Мороз торкнувся її своїм посохом – і вона засяяла різнобарвними вогниками! Новорічне деревце так сподобалося діткам, що було прийняте рішення перенести його у спальню.
Наостанок – солодкий стіл. Пригощали зефіром і печивом, щедро посипаним цукровою пудрою, і Діда Мороза. Незважаючи на те, що персиковий сік не був білим, дітки щиро вірили, що він теж із зимового лісу.
Після частування Дід Мороз вручав подарунки на будь-який смак – розвиваючі іграшки, настільний футбол і хокей, пазли, набори лего для спорудження лицарських замків для хлопчиків і казкових палаців для дівчаток тощо.
По завершенні свята серце переповнювала вдячність організаторам заходу. Сподіваємося, що й у кожного вихованця закладу з’явилася віра в щасливе майбутнє.
Ми з приємністю спостерігали за сяючими очима діток. Дивувало, що вони навіть не намагалися отримати індивідуальний подарунок, оскільки чітко розуміли, що кожен із них – це частинка колективу, об’єднаного спільним нещастям. На очі наверталися сльози від розуміння того, що ми дуже рідко згадуємо про таких діток, позбавлених батьківського піклування. Але усвідомлення цього – це, напевно, і є ліками для наших душ, які необхідно приймати якнайчастіше.
Ми щиро вітаємо усіх, хто навчається та навчає, з Новим роком та Різдвом Христовим. Нехай Ваші домівки оминає лихо, а панує у них лише радість і добробут. Пам’ятаймо, що добро, яке ми несемо у світ, повернеться нам зі сторицею.
Студенти та викладачі інституту
економіки та менеджменту
При використанні цієї інформації обов`язкове посилання на першоджерело