![](/sites/default/files/styles/width_862/public/field/image/dsc_6636.jpg?itok=OFZgM0Lo)
Ця проблема стала центральною під час роботи Міжнародної наукової конференції, відкриття якої відбулося 26 вересня в інституті філології та журналістики СНУ імені Лесі Українки.
Відкрив науковий захід декан ІФтаЖ Юрій Громик. Він радо вітав у стінах Лесиного вишу мовознавців, які, приїхавши до Луцька, неначе відтворили карту України (хоча й засвідчили міжнародну співпрацю). Географія конференції, справді, вражає: Київ, Львів, Донецьк, Бердянськ, Дніпропетровськ, Луцьк, Полтава, Вінниця, Харків, Тернопіль, Умань, Чернівці, Острог, Рівне, Одеса (Україна), Гродно (Білорусь), Варшава (Польща). «Вітаю передусім гостей, котрі все-таки приїхали до нас. Сподіваюся, що Волинь попри дощову погоду вас приємно втішить. Бажаю гарних вражень від нашої конференції, цікавих дискусій, плідних розмов, нових знайомств. Будьмо здорові та спілкуймося, бо, на жаль, за теперішнього часу умов для такого спілкування, обміну науковими ідеями не так багато», – висловився Юрій Васильович.
Від ректорату гостей вітав проректор із наукової роботи Михайло Яцишин, котрий відзначив актуальність і важливість заявленої теми, оскільки на конференцію приїхала народний депутат України, мовознавець та активний борець за українську мову Ірина Фаріон.
До вітальних слів долучився завідувач кафедри української мови СНУ імені Лесі Українки Микола Мірченко, який спробував обґрунтувати вибір теми: «На перший погляд у граматиці інновації не помітні, проте через граматику ми намагаємося показити інноваційні процеси, які творять і формують наш граматичний і лексичний лад української мови».
На пленарному засіданні виступили доктори філологічних наук, професори кафедри української мови СНУ імені Лесі Українки Микола Мірченко («Актуалізаційні реченнєві категорії: проблема вибору»), Ніна Данилюк («Мовні засоби образності в українських народнопісенних текстах»), доктор філологічних наук, професор кафедри української мови та методики викладання фахових дисциплін Бердянського державного педагогічного університету Раїса Христіанінова («Безсполучникові складнопідрядні речення в сучасній українській мові»), кандидат філологічних наук, доцент кафедри українського прикладного мовознавства Львівського національного університету імені І. Франка Ірина Процик («“Зелено-білі наші кольори...”: кольороназви в соціолекті українських футбольних фанатів»).
Досить цікавою був виступ кандидата філологічних наук, доцента НУ «Львівська політехніка» Ірини Фаріон «Нові підходи у дослідженні історії статусу української мови (XIV–XVII ст.)». «Не даремно я торкнулася питання історії мови, бо історія – це наша доля. Усі сьогоднішні проблеми, мовні, політичні, загальнокультурні, глибоко, насправді, можна пояснити лише, коли сягнути вчорашнього чи позавчорашнього дня. А якщо висловитися ще точніше чи метафоричніше, то варто згадати слова І. Огієнка: “Час не лінійний, все відбувається зараз, час абсолютно точковий”. Тому не випадково я обрала собі об’єктом вивчення історію мови, адже відповіді на поставлені питання щодо проблем, які ми маємо, я знаходжу не в теперішньому, а в минулому. Всі проблеми лежать у площині нашої свідомості», – закцентувала Ірина Дмитрівна.
Надалі конференція продовжилась у секційних засіданнях за такими напрямами: функціональна семантика лексичних і фразеологічних одиниць, новітні тенденції в лексикографії; динамічні процеси в термінології; українська ономастика в синхронії та діахронії; нові підходи до вивчення історії та діалектології української мови; актуальні питання дериватології; теоретичні проблеми функціональної морфології; сучасні тенденції категорійного синтаксису; лінгвістика тексту, контекстні вияви лексичних і граматичних одиниць.
Іванна МИСЛИВА-БУНЬКО
При використанні цієї інформації обов`язкове посилання на першоджерело