Нещодавно Центр міжнародних проектів «Євроосвіта» за погодженням із Міжнародною наглядовою радою представив академічний рейтинг університетів «Топ 200 Україна» (http://zn.ua/static/file/top200_table_ukr.pdf), що опублікований у тижневику «Дзеркало тижня». Провідний виш Волині з десятирічними традиціями і надбаннями, стабільними темпами розвитку і колосальним потенціалом цього року займає 75-у позицію (порівняно з 76-ю у 2012 р.). А за рейтингом вищих навчальних закладів України «Компас», що відображає вподобання та задоволеність освітою з боку випускників і роботодавців, Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки став 9-м (http://bestuniversities.com.ua/ru/compas).
Це обговорювалося на зустрічі проректора з наукової роботи СНУ імені Лесі Українки, доктора юридичних наук, професора Михайла Яцишина із завідувачами кафедр. «Рейтинг – це річ відносна, але цей рейтинг уже витриманий часом (здійснюється всьоме) і затребуваний. Тому сьогоднішня наша розмова спрямована не на критику, а на відкритість у пошуку прорахунків, хиб, недоопрацювань», – такими словами Михайло Михайлович розпочав засідання. Він відзначив, що для здійснення ранжирування ВНЗ було взято три критерії: 1) оцінка якості науково-педагогічного потенціалу; 2) оцінка якості навчання; 3) оцінка міжнародного визнання. Після аналізу з’ясувалося, що за двома останніми показниками (якість навчання і міжнародне визнання) наш університет потрапляє у 40 найкращих ВНЗ України. Проте за показником якості науково-педагогічного потенціалу ми опускаємося до кінця другої сотні (близько 150 місця). Отже, за підсумком цих трьох критеріїв СНУ імені Лесі Українки став 75-м.
Тому, як закцентував Михайло Яцишин, необхідно переглянути підготовку науково-педагогічних працівників, зокрема захисти кандидатських і докторських дисертацій. Якщо в Україні співвідношення докторів до кандидатів 1 до 4,5, то в Лесиному виші – 1 до 7 (тобто на одного доктора наук припадає 7 кандидатів наук). Із докторантами проректор матиме індивідувальні розмови й індивідуальний підхід. А ось із завідувачами кафедр мовилося про діючі аспірантури і відкриття нових спеціальностей, про спецради із захисту дисертацій, про співвідношення аспірантів, що навчаються і випускаються, і тих, хто захистився. «Потрібно активізувати роботу з аспірантами, щоби готувати собі заміну, готувати науково-педагогічні кадри загалом», – підкреслив Михайло Михайлович.
На успішне вирішення цих проблем впливає чимало об’єктивних і суб’єктивних чинників. Прикро визнавати, але Україна щороку втрачає десятки науковців, котрі виїжджають за кордон. Це питання порушено у статті «Науковці, яких ми втратили. Як українці стають успішними за кордоном», що опубліковано на сайті інтернет-видання «Українська правда. Життя» (http://life.pravda.com.ua/technology/2013/06/3/130209/). Зокрема, один із українських кандидатів наук, котрий працює в Лондоні, стверджує, що в українській науці мають кардинально змінитися структура підлеглості і розподілу коштів, і головне – не кількість коштів, а саме структура їхнього розподілу. Бо за наявної пострадянської наукової ієрархії будь-яка кількість грошей провалиться, як в чорну діру, без найменшого наукового здобутку.
СНУ імені Лесі Українки повинен стати кузнею високопрофесійних кадрів, котра забезпечуватиме ними не лише власний університет, а й інші ВНЗ Волині й України.
Михайло ЯЦИШИН,
Іванна МИСЛИВА-БУНЬКО
При використанні цієї інформації обов`язкове посилання на першоджерело