![](/sites/default/files/styles/width_862/public/field/image/avditoriya_vikladachi_ta_in..jpg?itok=1FpJWNtJ)
Здавалося б, із цього рядка можна починати нового вірша. Але утримаюся хоча б через наявну в ньому неточність. Адже звітували-святкували не лише філологи, а й журналісти, і майбутні майстри видавничої справи, бо ж саме до інституту філології та журналістики Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки разом із запізнілою весною завітав традиційний тиждень.
Розпочався він 15 квітня відкриттям виставок наукових і навчально-методичних праць викладачів інституту, українського народного одягу (з приватної колекції професора Ніни Данилюк) та фотоекспозиції «Вік – це те, що відчуває серце…». Представлено були також стіннівки «Портрет кафедри очима студентів». Гості з Польщі – професори Варшавського університету, доктори габілітовані Пьотр Гарнцарек і Гжегож Ліщинський – прочитали публічні лекції з різних питань польської філології. Пан Пьотр у своєму виступі торкнувся мовознавчих питань, тоді як літературознавець Гжегож Ліщинський повів мову про явища й тенденції польської літератури впродовж чималого відрізку часу (починаючи з великого поета часів Ренесансу Яна Кохановського). На обох лекціях був присутній в. о. Генерального консула Республіки Польща в Луцьку Кшиштоф Савіцкі.
Урочисту академію «Розпросторся, душе моя, на чотири татамі…», присвячену 75-й річниці від дня народження Василя Стуса, провели того дня четвертокурсники під керівництвом доцента кафедри української літератури, поетеси Галини Яструбецької. Присутні мали нагоду послухати цікаві й змістовні додовіді як самої пані Галини («Любов як міра особистості В. Стуса»), так і студентів – Наталії Вавринюк і Ганни Зубко («Жінки в житті В. Стуса»), Ірини Хохрякової й Олени Ясковець («Образ В. Стуса в театральному та кіноінтер’єрі»), Ольги Маціборко та Тетяни Шелкунової («Райнер Марія Рільке і Василь Стус: особливості поетики»), Ірини Косенчук та Ірини Цуманець («Василь Стус як літературознавець»), Вікторії Дишко, Тетяни Гроголь і Олександра Хвіщука («Василь Стус у спогадах сучасників»), Галини Микитюк («Й. В. Гете в життєтворчості В. Стуса»), Віри Касянчук і Любові Ходаковської («Листування В. Стуса в контексті української епістолярної традиції»), Ірини Полєтухи («Таборові записи В. Стуса»). Звучав у запису й голос самого поета. Завершилась академія віршем Галини Яструбецької. Варто відзначити також високу якість стіннівки, що складалася з двох оригінально виконаних плакатів (автор Наталія Логвинчук): дух поетової творчості передано блискуче.
Наступного дня відбулася презентація студентських медіапроектів «Об’єктив студентський» (часопис представили Мар’яна Печенюк та Анастасія Онопрійчук), «Студентський канал» (спільно з ВАТ «Аверс»; представили Вікторія Червяк, Людмила Пастушок, Оксана Пуняк) та «Радіо ІФтаЖ» (Олександр Гаврилюк, Аліна Демчук, Володимир Грисюк і три Тетяни – Денисюк, Регешук і Коляди).
Увазі студентів, педагогів та гостей був запропонований також цікавий фотопоетичний колаж у рамках усеукраїнського проекту «Місяць Миколи Вінграновського».
Справжню естетичну насолоду можна було відчути, відвідавши зустріч зі славетною художницею-соломкаркою, членом Національної спілки народних майстрів України, заслуженим майстром народної творчості Марією Кравчук із с. Туличів Турійського району. Мабуть, жодного з присутніх не залишили байдужим схвильована розповідь художниці про її роботу, демонстрація виробів – як власних, так і синових (Іван Кравчук є випускником нашого вишу і філологічного факультету) і, звичайно, майстер- клас пані Марії.
У тому, що студенти ІФтаЖ вміють не лише наполегливо вчитися, а й змістовно відпочивати, засвідчило розважальне шоу «М чи Ж на ІФтаЖ», побудоване значною мірою за принципами КВК. У дотепності, ерудиції, кмітливості змагалися дві команди: дівчат представляли Надія Лайтарук (капітан), Ірина Киричук (Міс інституту–2013), Ірина Полєтуха, Аліна Демчук та Валерія Степанова, хлопців – Олександр Хвіщук (капітан), Антон Хмарук, Андрій Мошкун, Дмитро Кідонь та Едуард Гуль. І хоч у кінцевому підсумку команда хлопців виявилася попереду, дівчата все ж «наступали їм на п’яти», й символічними переможцями у цьому жартівливому змаганні все-таки треба вважати дружбу і почуття гумору.
Цікавою була публічна лекція доцента кафедри теорії літератури та зарубіжної літератури Лілії Лавринович «Орієнтальні версії літературного постмодернізму. Творчість Орхана Памука», присвячена постаті й доробку визначного турецького письменника, Нобелівського лауреата 2006 року Орхана Ферита Памука.
17 квітня чимало хто (зокрема, й автор цих рядків) отримав змогу знову відчути себе студентом, побувавши на відкритих лекціях професора Григорія Аркушина («Українська мова на Підляшші та Берестейщині») та доцента Майї Хмелюк («Прозові твори у шкільному вивченні літератури»). Навчання, поєднане з творчістю, визначало й атмосферу творчої зустрічі з заслуженим журналістом України, першим заступником генерального директора Волинської облдержтелерадіокомпанії Марією Андрушко. Поради та рекомендації досвідченого фахівця корисно було послухати не лише студентам, а й тим, хто уже професійно працює в журналістиці – адже, як мовиться у відомому прислів’ї: «Вік живи – вік учись». Присутні також переглянули чудовий документальний фільм «За чотири секунди до зими», присвячений пам’яті вчителя початкової військової підготовки Юрія Лелюкова, котрий 1984 р. ціною свого життя врятував учнів Іваничівської середньої школи № 2.
Науковець і письменник із Києва В’ячеслав Васильченко презентував свою нову книгу «Дворушники, або Євангеліє від вовкулаки». Це детективний роман із елементами містики, дипломант Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова». Варто подивуватися активності студентів – пан В’ячеслав ледве встигав відповідати на їхні записки: майбутніх філологів, журналістів і, ймовірно, літераторів цікавило й те, що автор хотів сказати назвою роману, й причини, з яких у творі з’явилися елементи містики, й наявність у письменника Музи (чи муз) і багато іншого. На презентації були присутні відомий науковець, поет, прозаїк і видавець Микола Мартинюк (він, власне, й представив поважного гостя) й редактор книг В. Васильченка – не менш відомий поет, перекладач і літературний критик Петро Коробчук.
До 120-ї річниці від дня народження Володимира Маяковського було показане дійство «Володимир Маяковський очима молоді ХХІ століття», жанр якого організатори визначили як «літ-драм-арт-шоу». З яскравих біографічних штрихів, інсценізованих студентами, перед глядачами постало неоднозначне, трагічно коротке, але надзвичайно насичене подіями життя поета. Запам’яталися Назар Рейкін у ролі самого Маяковського, Ольга Чигирин (Лілія Брик), Оксана Довгун (Ольга, сестра поета). Яскраві образи явили Людмила Дудка, Світлана Вітько, Катерина Охоцька, Сергій Гребень, Наталія Базюк, Анастасія Зінчук, Ольга Крат, Наталія Книш. Програми й афіші до дійства виготовили Марія Якубець, Ольга Кушнірук і Марія Булатова, реквізит забезпечили Ірина Калимун та Оксана Франчук, технічний бік вистави – Юлія Аксьонова, підбір наочних матеріалів – Ольга Ткачук і Надія Зеленько.
18 квітня було оголошено Днем студентського самоврядування. З цієї нагоди студентський декан Тетяна Карпів разом із Аліною Демчук, Марією Салаган і Лесею Клюйко підготували для викладачів інституту філології та журналістики спецкурс «Непізнані об’єкти» (одразу скажу: про НЛО не йшлося). Відсутнім на лекції педагогам ставили «енки», ніби студентам, а от найсумліннішим із них – Оксані Косюк, Ірині Левчук, Світлані Кравченко, Миколі Мірченку, Ларисі Семенюк, Вікторії Соколовій, Оксані Теребус, Наталії Шульській, Оксані Вишневській – було вручено дипломи за добре засвоєний курс. До числа «дипломантів» потрапив і кореспондент часопису «Наш університет» і великий любитель псевдонімів Ігор Ольшевський.
Коротка перерва на каву – і вже я на творчій зустрічі із переможцями VI обласного літературного конкурсу «Неповторність». Після короткого вступного слова члена журі конкурсу, члена Національної спілки письменників України, лауреата низки престижних премій, старшого викладача кафедри теорії літератури та зарубіжної літератури Олени Пашук (Кицан) свої твори прочитали лауреат Міжнародної літературної україно-німецької премії імені Олеся Гончара Наталія Шульська (за сумісництвом – заступник декана ІФтаЖ з виховної роботи), студентки Юлія Фінковська, Тетяна Регешук. Галина Охманюк представила прозовий доробок, одначе її проза є, на мій погляд, лише різновидом поезії («проезією», як сказав би Ігор Павлюк). Ще один переможець – Володимир Грисюк, – на жаль, із поважної причини не зміг взяти участі у зустрічі, проте на його адресу лунало чимало теплих слів.
18 квітня увазі шанувальників було запропоновано ще одне літ-драм-арт-шоу – «Альбер Камю: між рядків» (до 100-річчя від дня народження Нобелівського лауреата) за мотивами філософського есею «Міф про Сізіфа» та п’єси «Калігула». У виставі взяли участь Володимир Гнатів (Камю), Василь Бідун (Сартр), Іванна Кревська (Сізіф), Олена Тимощук, Катерина Андрійчук (грецькі боги), Ольга Олійник (Калігула), Олександра Яручик (Друзілла), Юрій Грицевич (Поет), Марія Мигляс (Смерть), а також Тетяна Зінчук, Вікторія Зіньковська, Юлія Пилипчук, Адріана Саламаха, Тетяна Довбета, Оксана Лихач, Настя Чигрин, Тетяна Павлюк. Варто відзначити оригінальну режисерську роботу Олени Брикси та музичне оформлення й костюми, зі смаком підібрані Ольгою Поліщук.
Того дня відбулась і презентація монографій докторів філологічних наук, доцентів Наталії Костусяк («Структура міжрівневих категорій сучасної української мови») та Олександра Межова («Типологія мінімальних семантико-синтаксичних одиниць»). Схвально про ці непересічні видання висловилися професори Лариса Павленко та Григорій Аркушин, доцент Тетяна Масицька, студенти Ірина Хохрякова та Галина Микитюк.
19 квітня доцент Марія Рожило і 25-ВС група провели відкритий семінар «Агітація та пропаганда: типові й нетипові форми, методи, технології». Було заслухано виступи майбутніх видавців і редакторів Ольги Шершень («Агітація та пропаганда: визначення, завдання, функції»), Анастасії Корецької («Історія пропаганди»), Світлани Кирилової («Оригінальна дієва агітація і пропаганда»), Лілії Бусел («Незаконна агітація»), Альона Власюк («Радянська агітація та пропаганда»), Володимир Максимчук («Плакати СРСР: історія створення»), Ельвіри Якути («Люди-агітатори в історії») та Ірини Канагеєвої («Курйозні випадки в агітації»).
Згаданий уже Петро Коробчук (до речі, також великий любитель псевдонімів) презентував свою нову-стару книгу «Архівотека, або Книжечка для себе». Чому нову-стару? Та тому, що до неї ввійшли вірші, написані у минулі роки – їх поет не включав до жодної збірки (власне, й «Архівотеку» він визначив як «вибране з невиданого»), але з них постає еволюція митця до того статусу, який він посідає нині в літературному процесі. На презентації, яку вів професор Віктор Давидюк, добре та щире слово про поета мовили доцент Віктор Яручик і колеги пана Петра по перу – Клава Корецька, Сергій Цюриць, Ігор Ольшевський. Останній наголосив на тому, що «двотисячником» поет є лише де-юре – за часом виходу першої книги, – а де-факто він є вісімдесятником («Ми виховані вісімдесятими» – мовив пан Ігор і про презентанта, і про багатьох його колег, не виключаючи й себе).
Драматичний етюд «Любов – Господня благодать», присвячений коханню в житті Тараса Шевченка, представили студентки Мар’яна Матвійчук (вона була й драматургом, і режисером дійства), Вікторія Прийма, Юлія Абрамова, Тетяна Богута, Ірина Неведюк, Богдана Марчук, Тетяна Демчук, Вікторія Оліферчук, Оксана Боярчук. Перед глядачем пройшли образи Оксани Коваленко, Варвари Рєпніної, Федосії Кошиць, Катерини Піунової, Ганни Закревської, Харитини Довгополенко, Ликери Полусмак – жінок, знакових у долі Великого Кобзаря.
Пошуками 101-ї новели «Декамерона» Джованні Боккаччо у однойменному літ-драм-арт-шоу до 700-річчя від дня народження класика італійської літератури захопили аудиторію Ольга Богданюк, Оксана Мартинюк, Катерина Слободян, Ірина Якимович, Ірина Рибачук, Наталія Мороз, Олеся Калинюшко, Ольга Свєтлична, Лілія Гронь, Микола Видрич, Наталія Корнійчук, Валентина Грищук, Олена Ільїна.
Апофеозом тижня стало концертно-презентаційне шоу «Галактика талантів» за участю Ірини Матвійчук, Тетяни Мосійчук, Яни Марчук, Альони Ходоровської, Вероніки Давидюк, Олесі Михальчук, Назара Рейкіна та багатьох інших – хороших і різних, бо ж галактика на те й галактика, що зірок у ній повинно бути б а г а т о.
Оце, здається, й усе… Ба ні, не все – хіба ж можна не згадати бодай на рівні назв фотовиставку «ІФЖ – поза межами ваших уявлень», експозицію творчих напрацювань студентів «Буває мить якогось потрясіння…», мистецьку акцію «Музика твого настрою»? А виступи у школах міста професорів інституту Світлани Богдан (школа № 21) та Лариси Павленко (школа № 14)! Ні, цей тиждень згадуватимуть добрим словом і викладачі, й студенти ще довго, тим паче, що він мав іще й продовження – наступного тижня настав час екскурсії Закарпаттям за маршрутом: Палац Шенборнів – Замок «Сент-Міклош» – Ужгород (у всій красі було цвітіння сакури) – Мукачево – Синевир (Морське Око – найбільше озеро Українських Карпат) – Пилипець (найдовша канатна дорога та природне диво – водоспад Шипіт).
Максим КИРИЛЕНКО
При використанні цієї інформації обов`язкове посилання на першоджерело