Міжнародна наукова конференція «Польські, білоруські, російські та українські літературні зв’язки», яка відбулася 26–27 березня на базі інституту філології та журналістики Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, зібрала більше ста вчених з чотирьох країн – України, Польщі, Росії та Білорусі. Науковці мали можливість поспілкуватися не лише на пленарних засіданнях, але й взяти участь у роботі шести секцій.
Після урочистого відкриття на першому пленарному засіданні було виголошено кілька цікавих доповідей, об’єднаних спільною проблематикою. Учені з Любліна, Москви, Нижнього Новгорода, Гомеля, Івано-Франківська, Тернополя та Луцька представили власне бачення традиційної й водночас надзвичайно актуальної тематики міжслов’янських літературних зв’язків у парадигмі загальнолюдських цінностей. Так, доктор філологічних наук, професор Л. Оляндер (СНУ імені Лесі Українки) у своїй доповіді наголосила на необхідності розширення засадних підходів до дослідження надзвичайно широкого кола міжслов’янських літературних зв’язків, адже вони пов’язані з історією та культурою слов’ян, витоками й розквітом слов’янського красного письменства. Науковці Католицького університету імені Івана Павла ІІ (Люблін) – доктори наук В. Осадчий та Л. Гємза зосередили свої погляди на окремих явищах польського літературного процесу на загальнослов’янському тлі. Про перегук доль і мистецьких світів Ф. Шопена і Б. Лепкого йшлось у цікавій доповіді професора М. Лановик (Тернопіль). Учасники конференції з Росії – професори Л. Полякова (Тамбов) і В. Захарова (Нижній Новгород) звернулися до теоретико-літературних питань національної ідентичності як літературознавчої проблеми та важливої ролі літературного портрету в публіцистиці. Про джерела слов’янського красного письменства розповів у своїй доповіді «Особенности житий святых Кирилла и Мефодия на основе анализа древнерусских богослужебных текстов» президент Інституту сучасних гуманітарних досліджень кандидат філологічних наук А. Мельков (Москва). Своє бачення так званого національного менталітету в доповіді «Поляки в творчестве В. Соловьёва и Ф. Достоевского» представив професор Російської академії наук Є. Нікольський (Москва). До гендерної проблематики в сучасній білоруській прозі звернулась учасниця конференції з Білорусі – доцент Т. Фіцнер (Гомель). В обговоренні доповідей взяло участь чимало слухачів, у тому числі студенти-славісти СНУ імені Лесі Українки.
На секційних засіданнях загалом було представлено біля 80 доповідей та повідомлень докторів і кандидатів наук, аспірантів та здобувачів. Керували роботою секцій професори та доценти, які у своїх звітах зазначили не тільки високий науковий рівень усіх виступів, а й неабияку активність доповідачів у дискусіях.
На церемонії закриття конференції, де було підведено підсумки, прозвучали теплі слова подяки від організаторів цього наукового свята за надзвичайно плідну роботу, а від гостей, які висловили надію на подальшу співпрацю – за гарне проведення заходу.
Вл. інф.
При використанні цієї інформації обов`язкове посилання на першоджерело