Розвиток освітньо-професійних програм магістерського рівня відображено насамперед у специфіці випускних кваліфікаційних робіт. Порівнюючи їхню тематику на ОПП «Середня освіта. Українська мова та література. Світова література» за кілька останніх років, вбачаємо динаміку практичної зорієнтованості, посилення регіональних аспектів, збільшення освітньо-методичного потенціалу.
Наприкінці 2023 року відбулися захисти ВКР другого (магістерського) рівня денної та заочної форм навчання. Під час презентацій основних положень магістерських досліджень здобувачі продемонстрували належний рівень фахової підготовки на теоретичному та практичному рівнях. Чимало з них уже працюють у ЗЗСО та інших освітніх закладах, що позначилося на виборі теми й експериментальній частині робіт. Реалії сьогодення відображено в дослідженні Катерини Пігрух «Мовна ситуація в сучасній загальноосвітній школі (на матеріалі Сокальскої ЗО санаторної школи І–ІІІ ступеня імені Т. Г. Шевченка)» (науковий керівник – професор Ніна Данилюк). Авторка порівняла результати опитувань респондентів – школярів із різних частин країни, насамперед переміщених осіб – про застосування української мови у 2022 та 2023 роках. Маргарита Шум у роботі «Інтерактивні методи навчання на уроках української мови в 6–7 класах ЗЗСО» (керівник – доцент Світлана Локайчук) використала власний педагогічний досвід і запропонувала оригінальні методичні розробки. Сучасні освітні тенденції та літературну класику поєднала в роботі «Інструментарій критичного мислення в літературній освіті (на матеріалі драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня»)» Світлана Вірста, представивши в експериментальній частині результати анкетування викладачів КЗСО «Луцький педагогічний коледж» (керівник – професор Тереза Левчук).
Оновлення та якісні зміни в ОПП «Середня освіта. Українська мова та література. Світова література» ґрунтуються на прогресивних тенденціях реформування шкільництва, насамперед становлення Нової української школи. Так, 2022 року в навчальний план уведено освітній компонент «Мовна освіта в контексті НУШ», а 2023 року його розширено до «Мовно-літературна освіта в контексті НУШ». Зміни в шкільній освіті також відображено в силабусах інших ОК і тематиці ВКР. Аналіз розвитку концепцій НУШ в адаптаційному циклі базової середньої школи на матеріалі підручників для 5 класу містять магістерські дослідження під керівництвом доцента Тетяни Тарасюк. Зокрема, це стосується формування підприємливості та фінансової грамотності (здобувачка Ірина Загоруйко) й екологічної компетентності (Оксана Сльозко).
Обов’язковий структурний елемент вступної частини до магістерських робіт – визначення їхньої практичної цінності. Захищені дослідження здобувачів підтверджують неформальний підхід до цієї вимоги. Виразну практичну спрямованість мають кваліфікаційні праці Орисі Приступи «Використання інформаційно-комунікаційних технологій на уроках української мови» (керівник – професор Олександр Межов), Анастасії Грищенко «Динаміка українського літописання і методика її шкільного вивчення» (керівник – доцент Лариса Семенюк), Світлани Кобець «Пригодницька проза для дітей та юнацтва у шкільному курсі української літератури» (керівник – професор Ольга Яблонська), Ірини Левковець «Концепт “війнаˮ в шкільному курсі літератури: літературознавчий та методичний аспекти» (керівник – доцент Жанна Бортнік), Аліни Приходько «Роль і місце народної казки в сучасному освітньому процесі та педагогічній практиці» (керівник – професор Віктор Давидюк) тощо.
Належний потенціал освітньо-практичного застосування містять роботи, присвячені зарубіжній літературі. Визначальними у них є україноцентризм і компаративістський підхід, як і передбачено шкільними програмами. Злободенна сьогодні тема війни втілена в роботі Ірини Зозулі на прикладі класичних творів Е. М. Ремарка, розглянутих у контексті антивоєнної прози, зокрема й української (керівник – доцент Тетяна Марченко). Авторську класифікацію модельних навчальних програм щодо гендерного спрямування запропонувала Ольга Мамчич, аналізуючи проблематику «дівчачих текстів» (керівник – доцент Оксана Головій). Творчість Е. Т. А. Гофмана як об’єкт літературної освіти та її вплив на українську літературу простежено в роботі Христини Пилипчук (керівник – професор Тереза Левчук); при цьому зауважено, що переклад програмного шкільного твору здійснив уродженець Волині Сидір Сакидон.
Вибір регіональних об’єктів для магістерських досліджень – важливий напрям функціонування ОПП. Крайова тематика охоплює різноманітні аспекти історичного та сучасного життя Волині, її культурних і географічних вимірів. Творчість письменників великої Волині – постійний матеріал випускних кваліфікаційних робіт. Під керівництвом професора Галини Яструбецької представлено розвідки про антивоєнну прозу Василя Слапчука у вимірі «живої» війни (здобувач Катерина Город), загалом про розвиток роману в літературі Волині другої половини ХХ століття (здобувач Павло Паюк). Волинську тематику актуалізували магістри під керівництвом доцента Віктора Яручика – вивчення історичної прози Івана Корсака (здобувач Юлія Петрук) і трилогії Уласа Самчука «Волинь» (Оксана Яремчук) на заняттях із літератури рідного краю. Твори Олени Пчілки для дитячого читання (здобувач Катерина Поприч) і модерну українську прозу (Юлія Ошурко) в шкільній практиці запропонувала як об’єкт дослідження доцент Олена Маланій.
Тексти письменників Волині слугують фактичним матеріалом для мовознавчих робіт. Наприклад, різні аспекти використання творів Надії Гуменюк обрали Віта Корнелюк (керівник – професор Ірина Мельник) і Єлизавета Горщар (керівник – доцент Оксана Приймачок). Матеріали цих праць можна використати і на уроках української мови, і на заняттях із літератури рідного краю чи позакласних/позашкільних заходах.
Низка кваліфікаційних робіт під керівництвом професора Наталії Костусяк постали на матеріалі регіональних медійних видань, але розвинули різні напрями лінгводидактики: міжсистемні та міжстильові зміщення лексем (здобувач Ангеліна Вашистюк), засоби вираження присвійності в українській мові (Яна Бондар), динаміка лексики періоду російсько-української війни (Наталія Бондаренко). Посилює освітній аспект згаданих праць і звернення до медіатексту, різнобічне вивчення якого передбачене модельними навчальними програмами базової середньої освіти.
Наукову цінність містять розвідки, які фіксують ономастичну й діалектну розмаїтість волинсько-поліського ареалу й послуговуються при цьому результатами польових досліджень. Під керівництвом доцента Руслани Омельковець виконано роботи про структурно-семантичні особливості зоонімів і фітонімів Луцького району Волинської області (здобувачі Ольга Жарновська та Яна Новосад відповідно). Лінгвістичний аналіз прізвищ різних громад став предметом розгляду Олени Баричук і Тетяни Собковської (керівники – доценти Оксана Нестерчук й Андрій Яворський). Унікальні матеріли під керівництвом доцента Андрія Яворського зібрала й описала Антоніна Нечипорук: «Назви одягу та взуття у ратнівсько-кобринських говірках». Сфера практичного застосування результатів названих праць широка. Це насамперед різні форми позакласної й позашкільної роботи – факультативи, гуртки, лінгвістичні, літературознавчі та фольклористичні дослідження в МАН тощо.
Використання регіонального матеріалу як об’єкта магістерських досліджень має перспективи продовження на третьому рівні здобування освіти за освітньо-науковою програмою «Мова, література та фольклор пограниччя» (гарант – професор Марія Моклиця). Зауважимо, що однойменну тематичну рубрику запроваджено у фаховому виданні «Волинь філологічна: текст і контекст». Це не тільки розширює можливості розвитку регіональних студій, але й уможливлює належну наукову апробацію досліджень здобувачів різних освітніх рівнів.
Тереза ЛЕВЧУК,
професор, гарант