10–11 листопада 2023 року у Волинському національному університеті імені Лесі Українки відбулася ХVІІ Міжнародна науково-практична конференція «Пріоритети германської та романської філології» пам’яті професора Євгенії Гороть. Організатором заходу була кафедра практики англійської мови, а координаторами – доцент цієї кафедри Алла Павлюк і професор кафедри прикладної лінгвістики Оксана Рогач.
До участі у пленарному засіданні зголосилося 16 учених, які представляли різні наукові школи, навчальні заклади та рівні наукової діяльності. Широкою була і їхня географія: Сполучені Штати Америки, Алжир, Німеччина та різноманітні регіони України. Серед доповідачів, які поділилися з учасниками конференції своїми науковими розвідками, думками та застереженнями, були такі відомі в Україні та за її межами вчені, як-от: професори А. Загнітко (ДонНУ імені Василя Стуса), І. Морозова (Одеський національний університет імені І. Мечникова), М. Іваницька (КНУ імені Тараса Шевченка), Claire Kramsch, Emerita Professor of German and Affilate Professor of Education (the University of California, Berkeley), І. Біскуб, Т. Крисанова, С. Засєкін (ВНУ імені Лесі Українки), О. Колесник (Київський університет імені Бориса Грінченка), професор О. Левченко та доцент Н. Романишин (Національний університет «Львівська політехніка»), доценти Я. Аджабі (Університет Алжир 2 імені Абу Ель Касема Саадаллаха), А. Вербицька (visiting scholar, Martin Luther Universität Halle-Wittenberg), Т. Хайчевська (ВНУ імені Лесі Українки).
Примітною ознакою було те, що до пленарних виступів були залучені й молоді науковці нашого Університету, зокрема аспірант кафедри прикладної лінгвістики О. Ленартович (науковий керівник – професор О. Рогач) і магістри ОП «Середня освіта» та «Філологія» І. Хмельова й Н. Гузовата (науковий керівник – доцент Н. Одарчук). Це яскравий приклад правонаступництва молодих поколінь і їхньої інтеграції до сучасних наукових подій.
Варто звернути увагу на основну тематику представлених доповідей та обговорень: «Мова, міф і multiverse: досвід міждисциплінарних інтерпретацій» (О. Колесник), «Арабізми як мовне явище у німецькій, французькій та українській мовах» (Я. Аджабі), «Концепт ВОЛЯ у сучасній українській мові: корпуснобазований підхід до аналізу концептуального змісту» (О. Левченко, Н. Романишин), «The Testimonies of Two Wars: Bohdan Lepkyi and Today’s Ukrainians» (С. Засєкін), «Topic Modelling as a Method for Framing Analysis of News Coverage of the Russia-Ukraine War» (А. Вербицька), «Українська література в Німеччині: історія перекладів та рецепції, стереотипи та наративи» (М. Іваницька), «Сучасні іменниково-відмінкові правописні практики: мовносоціумні виміри» (А. Загнітко), «У вас не буде другого шансу справити перше враження» (І. Морозова), «Мультимодальне смислотворення екологічної загрози у відеороликах природоохоронної організації Greenpeace: когнітивно-прагматичний аспект» (Т. Крисанова), «Регіональні стереотипи у Франції: лінгвокультурний аспект» (Т. Хайчевська), «Ключові слова, слова-символізми, прецедентні одиниці в британсько-українському політичному дискурсі» (О. Ленартович), «Функціональна характеристика звуконаслідувальних слів англійської та української мов» (Н. Гузовата), «Необхідність розвитку емоційного інтелекту молодших школярів» (І. Хмельова).
Червоною ниткою пройшли теми російсько-української війни, перекладу та національної культури, репрезентації української перекладної літератури у німецькомовному культурному просторі, проблеми загроз й охорони довкілля, питання успішності спілкування, міжкультурної комунікації та національної упередженості, а також особливості навчання й емоційного інтелекту молодших школярів.
Важливо також виділити доповіді, присвячені сучасному стану розвитку прикладної лінгвістики, які представили професор І. Біскуб – «Прикладна лінгвістика у ХХІ столітті: тенденції розвитку» та гостьовий доповідач Клер Крамш (Claire Kramsch) – «Language as symbolic power». Серед актуальних питань вони виокремили проблеми вивчення та засвоєння рідної й іноземної мов, національної політики, білінгвізму та мультилінгвізму, мультикультурності, колоніальності національних мов, лінгвальної рівності, а також особливої ролі мови як інструменту спілкування, пізнання та впливу.
Висловлюємо щиру подяку усім доповідачам і учасникам заходу, завдяки яким він відбулася, а ми мали змогу не лише збагатитися новими науковими ідеями, але й згадати та висловити шану засновниці цієї конференції – завідувачці кафедри практики англійської мови (1993–2017 рр.), професорові Євгенії Гороть, чиє 80-ліття ми б святкували цьогоріч.
Оксана РОГАЧ,
професор кафедри прикладної лінгвістики