23–24 червня у Лесиному університеті відбулися академічні читання імені професора Романа Арцишевського «Світоглядна освіта молоді в умовах сучасних викликів». Третій рік постіль збирається певне коло людей, які добре пам’ятають Романа Антоновича, шанують його науково-педагогічну спадщину, а також усі зацікавлені питаннями формування світогляду та світоглядних позицій сучасної молоді.
Із вітальним словом до учасників заходу звернувся ректор Університету Анатолій Цьось. Було наголошено, що сьогодні, в часи війни, гостро постає питання важливості світоглядної освіти та пошуку нових підходів національного й патріотичного виховання молоді. Проведення таких читань і напрацювання рішень та пропозицій мають бути максимально наближені до потреб сучасної освіти, науки й Української держави загалом.
Із привітаннями та побажаннями плідної співпраці й напрацювання важливих актуальних резолюцій до присутніх звернулися проректор з навчальної роботи та рекрутації Юрій Громик, проректор з науково-педагогічної роботи та міжнародної співпраці Людмила Єлісєєва, проректор з навчально-виховної роботи та комунікації Наталія Благовірна. Було зауважено, що перед національною науковою спільнотою стоять важливі питання щодо подолання стереотипів минулого та потреби пошуку нових підходів до реформування державних освітніх і наукових інституцій.
На пленарному засіданні академічних читань виступили відомі науковці України. Зокрема, завідувач відділу історії зарубіжної філософії Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України, доктор філософських наук, професор Віталій Лях наголосив, що сьогодні майже всі дослідники освітянської сфери згодні з тезою, що сучасна освіта перебуває в кризі та потребує радикальних перетворень. Підставою для таких висновків є низка емпіричних фактів, які засвідчують, що стара система освіти не відповідає рівню запитів і з боку суспільства, і з боку техніко-економічної сфери. Йдеться, з одного боку, про перехід від базової матриці індустріального суспільства до нових реалій постіндустріального суспільства (інформаційного, мережевого суспільства, «суспільства знань» тощо), а з іншого – про соціокультурний зсув від доби модерну до реалій постмодерну. Цей перехід настільки радикальний, що його можна позначити як біфуркаційне зрушення. Термін Е. Тоффлера «шок від майбутнього», мабуть, найбільше пасує цим радикальним трансформаціям. Отже, і входження України в цивілізацію нового типу, і її успіхи у військовому протистоянні залежать від того, як швидко наша система освіти зуміє позбутися застарілих принципів цивілізації індустріального типу та засвоїти нову парадигму мислення.
У доповіді на пленарному засідання Геннадій Бондаренко, заслужений працівник народної освіти, професор ВНУ імені Лесі Українки, зауважив, що важливе значення для молоді матиме розуміння внутрішньополітичної та геополітичної ситуації країни і світу. А це означає, що в освіті школярів і студентів мають бути закладені світоглядні оцінки, що ґрунтуються на історичній пам’яті, індивідуальній свідомості та мисленні.
Модератором пленарного засідання академічних читань виступив Андрій Семенов, доцент кафедри політології та публічного управління ВНУ імені Лесі Українки, кандидат філософських наук, доцент.
Антоніна ЯРУЧИК,
співорганізатор академічних читань