![історики](/sites/default/files/styles/width_862/public/2023-05/IMG_20230515_102057.jpg?itok=jutgfXQ1)
Перед українською молоддю останнім часом постійно постають виклики, на які вони повинні адекватно реагувати: спочатку пандемія, а тепер і війна. Презентовані під час Днів науки на факультеті історії, політології та національної безпеки результати соціологічного дослідження показали, як сприйняли війну студенти ВНУ імені Лесі Українки, чи змінилися для них життєві пріоритети, які цінності набули особливого значення.
Пропонуємо розглянути результати двох хвиль дослідження: травень 2022 р. та травень 2023 р., організовані та проведені Лабораторією соціологічних досліджень та соціологами факультету історії, політології та національної безпеки. Цільову групу становили студенти ВНУ імені Лесі Українки: перша хвиля – 133 особи, друга хвиля – 303.
![історики](/sites/default/files/inline-images/IMG_20230515_102105.jpg)
Попри воєнний час студенти намагалися виконувати свої завдання. Під час першої хвилі майже 60 % опитаних зазначили, що у такий непростий час навчаються дистанційно, майже 20 % працюють, близько 14 % займаються волонтерством і майже 3 % служать у ЗСУ або перебувають у лавах тероборони. Під час другої хвилі студенти на перше місце теж поставили навчання (і очне, і дистанційне) – понад 60 %. На другому місці – робота (15 %), на третьому – служба у ЗСУ (близько 2 %).
Безумовно, що воєнний час накладає свій відбиток на спосіб життя студентів і його організацію. Зокрема, попри трагічні події, і під час першої, і під час другої хвиль більшість опитаних вірять у перемогу України в цій війні – відповідно, 68,5 % і 70,3 %. Водночас намагаються підтримувати свої рідних і близьких (41,8 % та 40,6 %). Практично третина опитаних в обох хвилях відзначили потребу переключатися, щоб адекватно сприймати дійсність.
![історики](/sites/default/files/inline-images/%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%BD%D1%94%2C-%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8.jpg)
Оскільки перші місяці війни знаменувалися масовими виїздами українців із України, то ми поцікавилися у студентів про їхню готовність покинути країну в разі небезпеки для них і їхніх рідних. Отримано було приблизно однаковий розподіл: понад 20 % погодилися, що варто залишати країну, близько 25 % схильні до такої думки, але не можуть стверджувати про її остаточність. Ці тенденції ми помітили при проведенні обох хвиль дослідження. Проте категоричність у рішенні не покидати країну висловлювали 20 % опитаних у першу хвилю й 16,5 % – у другу.
Кризові періоди у житті людини спричинюють до пошуку нею відповідей на вічні питання. Ми теж звернулися до студентів із проханням спробувати визначити, що для них є смислом життя та як вони розуміють поняття щастя. Як показали опитування, студенти досить філософськи підійшли до виконання завдання, оскільки найбільшої підтримки отримала позиція «смисл життя в самому житті» – 56,4 % (перша хвиля) та 57,8 % (друга хвиля). На другому місці – «досягнення успіху в усіх сферах» (відповідно, 10,9 % та 12,9 %). Третє місце розділили такі твердження: «щось зовнішнє стосовно людини» та «продовження роду» – від 7 до 8 % (в обох хвилях).
Щодо розуміння студентами щастя, то отримали такі результати: на першому місці – позиція «якщо в родині все добре» (65,5 % – перша хвиля, 61,7 % – друга хвиля). На другому місці – «коли знаходишся в колі рідних і близьких» (відповідно, 49,1 % і 49,5 %). Тобто найближче оточення у скрутний час – головний чинник у відчутті та сприйнятті щастя окремої людини. Третє місце належить позиції «коли здійснюються усі мрії та бажання». Так думає близько 38 % опитаних у першу хвилю та майже 40 % – у другу. Досягнення успіху – теж складник щастя, на думку наших респондентів. Так думає майже 30 % під час опитування першої хвилі та дещо більше ніж 30 % під час опитування другої хвилі. І завершує п’ятірку «складових частин» щастя «можливість подорожувати земною кулею» (12,7 % – перша хвиля, 16,2 % – друга хвиля).
Цікаві, на наш погляд, міркування студентів про настрій і плани на майбутнє. Зокрема, «оптимізму та вірі в краще майбутнє» надають перевагу майже 40 % опитаних у першу хвилю та дещо більше ніж 40 % – у другу. Про стабілізацію ситуації схильні думати майже 20 % опитаних, сумніваються та тривожаться – 10,4 % (перша хвиля) й 11,3 % (друга хвиля).
У найближчих планах опитаних студентів – «продовження навчання» (72,1 % – перша хвиля, 68,3 % – друга хвиля). Більшість опитаних в обох хвилях надають великого значення пошуку роботи. На третьому місці опинилася позиція, що стосується можливості подорожувати – дещо більше ніж 50 % опитаних наголосили на цьому в обох хвилях опитування. Близько 50 % студентів надали перевагу «більше часу проводити з рідними». Третина опитаних згадали про давні наміри почати вести здоровий спосіб життя. Зросла кількість прихильників «відкрити власну справу» – із 33,3 % у першу хвилю до 38 % у другу хвилю. Натомість «одружитися» – у планах лише у 19,4 % студентів у першу хвилю та 18,5 % – у другу.
Ще декілька коментарів щодо того, де саме студенти бачать себе в майбутньому. Більшість опитаних мають патріотичні настрої і пов’язують своє майбутнє лише з Україною – 75,2 % (перша хвиля), 76,2 % (друга хвиля).
Щодо навчання, то майже 40 % опитаних у першу хвилю та близько 50 % – у другу налаштовані отримати освіту саме в Україні. Можливість навчання за кордоном припускають у межах від 7 до 8,5 % студентів і не у воєнний час.
Загалом потрібно зазначити, що попри затяжну війну студенти ВНУ імені Лесі Українки дивляться в майбутнє з вірою та надією на краще, планують його в Україні, вважають, що рідні та близькі – особливе оточення, і намагаються самореалізовуватися за будь-яких умов.
Валентина ЛЮБЧУК,
Ольга КУЗЬМУК,
Людмила ОПЕЙДА,
доценти кафедри політології
та публічного управління