![Дефолт «Газпрому»: наслідки для економіки РФ](/sites/default/files/styles/width_862/public/2022-03/%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%89%D1%83%D0%BA_viber_2020-09-20_21-54-36_2_0.jpg?itok=NPDCd7_1)
Після початку війни з Україною Європейський Союз та США запровадили низку санкцій, що суттєво підривають економіку Російської Федерації. Відтак низка підприємств, як і сама РФ, опинилися на межі дефолту.
Дефолт – це такий стан у кредитних відносинах, що настає, коли позичальник не виплачує свої борги або платежі, спостерігається порушення платіжних зобов’язань позичальника перед кредитором, нездатність проводити своєчасні виплати за борговими зобов’язаннями або виконувати інші умови договору позики.
На межі дефолту опинилася й російська транснаціональна енергетична компанія «Газпром». Зокрема, 7 березня 2022 року «Газпром» повинен був оплатити свою заборгованість і не зміг цього здійснити.
Передумовою для можливостей здійснення таких оплат стало підписання президентом РФ указу про те, що всі борги перед інвесторами зі США, ЄС й інших країн, які оголосили санкції проти агресора, дозволили виплачувати у рублях, а не у валюті, у якій вони номіновані. Проте і такі заходи стали неможливими з двох причин: 1) інвестори відмовилися отримати борг у рублях унаслідок знецінення російського рубля; 2) у проспектах емісії цінних паперів така можливість була відсутня.
Оголошення дефолту призведе до панічних настроїв серед вкладників банків й інвесторів, які намагатимуться вивести свій капітал із Російської Федерації...
Нині вартість компанії «Газпром» знизилася на 572 млрд дол., а акції цієї компанії впали на 98 %. Водночас це суттєво знижує кредитний рейтинг і самої компанії, і країни загалом, що призведе до відтоку іноземних інвестицій, світової ізоляції країни, неможливості здійснення додаткових запозичень коштів зі світового ринку позикових капіталів.
Оголошення дефолту «Газпрому» означатиме, що жоден комерційний банк не надасть йому кредитів, а отже, єдиним джерелом фінансування залишаться внутрішні ресурси. Це, зі свого боку, призведе до інфляційних зрушень і подальшої девальвації російського рубля.
Олена СТАЩУК,
завідувач кафедри фінансів, доктор економічних наук, професор