12 листопада на факультеті філології та журналістики відбулася онлайн-зустріч із Людмилою Млош – очільницею Центральної спілки українців у Німеччині. Захід було приурочено до Тижня факультету.
Людмила Володимирівна розповіла про діяльність ЦСУН, спрямовану першочергово на інтеграцію в німецьке суспільство громадян України, які прибувають на тимчасову роботу, навчання чи постійне проживання. Крім того, організація надає гуманітарну допомогу учасникам бойових дій на Сході України, підтримує українських воїнів, які лікуються у німецьких клініках згідно з державними домовленостями.
Водночас ЦСУН стала своєрідним оплотом української ідентичності в Німеччині: спілчани відзначають українські свята державного рівня, вшановують пам’ять українських державних діячів і митців, організовують недільні школи для дітей, проводять просвітницькі вебінари тощо. Як виявилося, саме з ініціативи Людмили Володимирівни в Берліні було встановлено меморіальну дошку Лесі Українці на будинку колишньої приватної клініки професора Ернста фон Берґманна, де, як відомо, 1899 року лікувалася письменниця. Пані Млош зізналася, що Леся Українка стала для неї «джерелом сили» на чужині. Слово письменниці підтримувало волинську емігрантку у важкі часи. Як тільки пані Людмила адаптувалася за кордоном, відразу розпочала процес увіковічнення Лесі Українки – своєї духовної помічниці – у Берліні. Вона працювала в архівах, збирала документи, оббивала пороги кабінетів… Тепер українці в Берліні всі знакові події відзначають із Лесею Українкою – біля її меморіальної дошки на вулиці Йоґаннісштрассе, 11.
Напередодні онлайн-зустрічі пані Людмила відвідала Луцьк: побувала у Волинському національному університеті імені Лесі Українки, поспілкувалася з деканом факультету філології та журналістики Лілією Лавринович, під час екскурсії в Музеї Лесі Українки, проведеної Тетяною Данилюк-Терещук, поринула у світ української письменниці та розповіла про свій «шлях» до Лесі Українки.
Під час онлайн-зустрічі зі студентами та викладачами факультету філології та журналістики Людмила Володимирівна поділилася щемливими спогадами про причини виїзду за кордон у пошуках «кращої долі», про важкий і тривалий період адаптації в німецькому суспільстві та «пошук себе». При цьому зізналася, що біль від розлуки з рідною землею не минув дотепер. Нині, маючи німецьке громадянство і статус, вона почувається щасливою лише на Волині, тому і намагається приїжджати додому якомога частіше, мріє доживати віку на батьківщині. Людмила Володимирівна звернулася до молоді: «Мандруйте різними країнами, пізнавайте різні країни, але завжди повертайтеся додому, аби будувати власну державу власними силами. Україну творять українці».
Людмила Млош – цікава та щира співрозмовниця. Сподіваємося на подальші зустрічі та співпрацю.
Оксана ГОЛОВІЙ,
факультет філології та журналістики