У Національному університеті «Острозька академія» відбулася презентація Повного академічного зібрання творів Лесі Українки у 14 томах. Провести цю святкову подію прибула делегація Волинського національного університету імені Лесі Українки в складі ректора закладу Анатолія Цьося, проректора з навчальної роботи та рекрутації Юрія Громика, проректора з навчально-виховної роботи та комунікації Наталії Благовірної та завідувача кафедри теорії літератури та зарубіжної літератури Сергія Романова.
Після вступного слова ректора НУ «Острозька академія» Ігоря Пасічника про феномен персони Лесі Українки слово взяв очільник Лесиного університету Анатолій Цьось. «Уперше за часів незалежної України втілено у життя такий масштабний проєкт. За надзвичайно короткий час нам вдалося неможливе – підготувати й видати 14 томів класика не лише української, а й світової літератури. Ми пишаємося філологами, які сформували 14 окремих редакційних груп і реалізували свою титанічну працю в унікальний продукт», – із гордістю сказав Анатолій Васильович.
Юрій Громик розповів гостям презентації, що до роботи було залучено 28 найкращих учених із галузі дослідження творчості Лесі Українки. Як же вдалося завершити таку колосальну працю всього за 7 місяців? Адже складність полягала ще й у тому, що справжні тексти Лесі Українки відтворювали з рукописів, що були в різних станах. «Ми несказанно любимо Лесю Українку, поважаємо її й дуже хотіли показати Україні та світу її справжню. Друга причина – це те, що в нас повірила українська держава. Третє – всі люди, які були залучені до цього проєкту, Лесю Українку щиро вважали своєю магістральною темою впродовж усього життя», – зізнався Юрій Васильович.
Також він, модеруючи презентацію, з радістю представив і двох викладачів НУ «Острозька академія», які брали участь у роботі, – Світлану Кочергу й Олександру Вісич. Обидві професорки подякували нашому Університету за можливість долучитися до кола однодумців і відзначили магнетизм волинської землі, який допомагав у цій виснажливій, але надзвичайно приємній справі. Саме він і дух Лесі допоміг об’єднати команду для цієї надідеї.
До слова, видання поділено за напрямами. Перші чотири томи – це драматургія; 5 том – поезія; 6 том – художня проза; 7 том – літературно-критичні
та публіцистичні праці; 8 том – переклади; 9 том – фольклор; 10 том – підручник «Стародавня історія східних народів»; 11–14 томи – епістолярна спадщина.
Доктор філологічних наук Сергій Романов розповів, що це проєкт, до якого йшли все своє життя. «Усі наші праці, наукові конференції – то були лиш цеглини, з яких будували повне академічне видання. Це був виклик і нагода самому собі довести, що ми годні осилити такий масштаб. Бо ж усі попередні 5 спроб радянської доби. Тішуся, що саме наш Університет акумулював цей потенціал. І навіть коли звучало багато запитань “Як?”, ректор Анатолій Цьось зберігав спокій і підбадьорював нас. Це також мотивувало», – резюмував Сергій Миколайович.
Закінчилося дійство запитаннями від викладачів і студентів, одна з яких поцікавилася тим, коли ж кожен із упорядників воістину відчув близькість до Лесі Українки. Доктори й кандидати наук щиро відповіли, що шлях до Лесі часто був довгим і тернистим, адже таку глибину відразу не збагнути. Саме це запитання визнано найкращим, за що студентка отримала подарунок – брендовану ручку ВНУ імені Лесі Українки.
Відділ інформаційної політики