Аналітичний центр «Волинь» і Лабораторія соціологічних досліджень факультету історії, політології та національної безпеки презентували результати опитування «Суспільно-політичні настрої студентської молоді ВНУ імені Лесі Українки». Захід відбувся 10 січня у Просторі ідей. На дійстві були присутні низка експертів, Лесиних людей. Зокрема, проректор з навчально-виховної роботи та комунікації Наталія Благовірна.
Мета опитування – визначити динаміку змін політичної свідомості та культури суспільно-політичних настроїв студентської молоді до і після повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 р. Перша хвиля відбулася торік у січні (202 респонденти), друга – у листопаді (298 респондентів).
Відзначено такі основні тенденції:
– зростання інтересу до політики. Тих, хто цікавиться і дуже цікавиться, у січні було 37 %, у листопаді стало 66 %. Показник тих, хто зовсім не цікавиться, знизився із 15 % до 3 %. Причини своєї неучасті молодь пояснює аполітичністю. Рівень звернення до політиків низький і становить 13 %. 86 % респондентів не мають бажання звертатися до них щодо розв’язання власних проблем;
– бажання брати участь у місцевих виборах наявне лише у третини. Відзначено тенденцію незначного зростання тих, хто вважає, що брати участь у місцевих виборах – громадянський обов’язок (у січні – 43 %, у листопаді – 46 %), а також тих, кому важливо брати участь (на 4 %);
– підвищення рівня довіри до інституцій, які відстоюють незалежність і забезпечують національну безпеку держави. Після 24 лютого рівень довіри до ЗСУ зріс на 54 % і становить 89 %. Антирейтинг довіри до ЗСУ відсутній. Перед повномасштабним вторгненням він становив 4,5 %. Довіра до СБУ зросла на 34 % і становить 57 %;
– на 13,6 % збільшилася частка тих, хто час від часу бере участь у громадському житті, і на 4,5 % – тих, хто доволі часто бере участь у громадському житті;
– антирейтинг довіри до ЗМІ знизився на 5,4 % і становить 5 %.
Отже, політична культура студентів невисока і це загальноукраїнська тенденція, хоча наявне зростання політичної свідомості. Здобувачі вищої освіти демонструють прагматичний підхід: 62,8% зазначили, що братимуть активну участь у політичному житті, якщо «побачать хоч якісь перспективи у розвитку своєї громади та країни».
Зріс рівень довіри до правоохоронних структур. «Цілком довіряють» ЗСУ 88,6 %, муніципальній поліції – 32 %, Національній поліції – 42 %, СБУ – 57 %, Прокуратурі – 24,2 %.
«Цілком довіряють» профспілкам 17,1 %, громадським організаціям – 24,5 %, волонтерським організаціям – 41,3 %. Засобам масової інформації «цілком довіряють» 5,4 %, варіант відповіді «важко відповісти» обирає 39,9 %, «зовсім не довіряють» 5 %.
ВНУ імені Лесі Українки має позитивні практики і реалізовані проєкти із підвищення політичної свідомості та культури студентської молоді, як-от: ініціатива «Політична кухня: як зробити кар’єру у політиці», під час якої відбуваються зустрічі з відомими політиками; у співпраці з Луцькою міською радою та БФ «За майбутнє» – Школа депутата–2022, у якій брало участь близько 50 осіб; Майстерня публічного лідерства, яка функціонує із 2021 р. Нішу для підвищення політичної свідомості та культури має заповнити системна робота зі студентською молоддю.
Ярослав Ярош, декан факультету історії, політології
та національної безпеки