![У ролі реставраторів та... митців-авангардистів](/sites/default/files/styles/width_862/public/field/image/golovna_96.jpg?itok=OAcH-mdy)
22 жовтня на історичному факультеті Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки відбулася презентація реставраційної роботи Львівського державного меморіального музею Михайла Грушевського. Про секрети цієї нелегкої, копіткої та надзвичайно відповідальної праці студентам розповіла завідувач лабораторії паперових носіїв Анастасія Сиглова.
Пані Анастасія зробила цікавий екскурс в історію виготовлення паперу, відзначивши досягнення стародавніх китайців. Присутні отримали детальну інформацію про обладнання, необхідне для реставрування книг (реставраційний стіл, станок для шиття книжкового блоку, струбцину, каутер тощо), а також довідалися про конкретні приклади відновлення стародруків і видань позаминулого та початку минулого століття, які зазнали пошкоджень від часу, сонячних променів, комах, грибків та інших ворогів паперової продукції. Пані Анастасія наголосила на важливості попередніх дореставраційних досліджень, себто своєрідної діагностики книг – адже, як і в медицині, від того наскільки правильним є висновок щодо стану видання, залежить і вид реставраційної роботи, і її результат. До речі, головне правило і в лікарів, і в реставраторів – «не нашкодь». Потрібен точний вибір матеріалу, задіяного у відновленні книги (папір, шкіра, метал і т. д), і неабияке терпіння працівника – бо ж реставрація може затягтися на місяці, а то й на роки.
Розповідь Анастасії Сиглової доповнила директор музею Марія Магунь, котра розкрила перед аудиторією особливості роботи реставраційної майстерні з відновлення непаперових експонатів.
Відтак від теорії перейшли до практики. Майстер-клас (чи практикум?) із роботи з паперовою масою та монотипічної графіки провела та ж таки невтомна пані Анастасія. У процесі роботи студенти створили досить цікаві експромти, які, до речі, чимось нагадують мистецький авангард початку минулого століття (принаймні, в автора цих рядків виникли асоціації з творчістю Василя Кандинського, Казимира Малевича, Пауля Клее й ін.). Наприкінці заняття всі сфотографувалися зі своїми роботами.
За час перебування працівників музею Грушевського на істфаці СНУ у вічі впала якась особлива їх одухотвореність, яку зараз не часто зустрінеш у наш прагматично-цинічний час. Це ще один приклад того, що мало просто працювати, мало навіть любити свою працю – потрібно жити нею. І недарма, кажучи поважним гостям «до побачення», студенти прохали їх: «Не від’їжджайте, або ж приїздіть наступного разу надовше».
Максим КИРИЛЕНКО
Фото автора
При використанні цієї інформації обов`язкове посилання на першоджерело