Волинський національний університет імені Лесі Українки неодноразово долучався до різноманітних проєктів у межах програми «Еразмус+». Наприкінці 2022 року заклад вищої освіти розпочав реалізацію унікального для програми Жана Моне проєкту, який поєднує в собі й основні тенденції європейських студій, і досвід ЄС у зміцненні громадського психічного здоров’я. Назва проєкту: «Впровадження європейської рамкової програми дій щодо психічного здоров’я та благополуччя» програми Жана Моне. 20 лютого 2023 року стартує перша навчальна група – публічні службовці, представники органів місцевого самоврядування та громадськості, від яких, власне, і залежить розвиток системи охорони психічного здоров’я в нашій державі.
Ми вирішили поспілкуватися з людьми, які пройшли шлях від зародження ідеї проєкту, оформлення успішної грантової заявки до його реалізації в нашому ЗВО. Ідеться про координатора – професорку кафедри практичної та клінічної психології Ларису Засєкіну та виконавців – завідувача кафедри міжнародних економічних відносин та управління проєктами Андрія Бояра й начальника відділу міжнародних зв’язків, фахівця зі SmartCіty Владислава Коломечюка.
Лариса Засєкіна розповіла, що проєкт фінансує програма «Еразмус+». Ідею його реалізації Лариса Володимирівна пояснила бажанням вивчати проблеми психічного здоров’я в контексті європейських студій. «Ідея вивчення досвіду розвинених країн у розбудові національних систем охорони психічного здоров’я, які є ефективними і сприяють зростанню якості життя й добробуту людей, визрівала в мене дуже давно. Очевидно, настав той момент, коли фахівці з європейських студій зрозуміли важливість теми психічного здоров’я як одного зі складників європейської стратегії безпеки загалом, тому наша грантова заявка виявилася успішною. Адже тематика проєкту нетипова для ключових напрямів програми Жана Моне», – каже професорка.
Загалом проєкт розрахований на три роки і триватиме до 2025-го. В Університеті він матиме науково-навчальний характер і проходитиме у вигляді навчального тренінгу, наукових заходів, конференцій, апробації отриманих результатів, а також публікаційної активності виконавців проєкту.
Навчальний модуль складатиметься з восьми тематичних сесій по п’ять годин кожна з них. Він реалізовуватиметься щорічно з трьома групами слухачів. До першої належать здобувачі вищої освіти, які дотичні до галузі психічного здоров’я, зокрема психологи, фахівці з громадського здоров’я, медики та соціальні працівники. Друга група – це особи, які вивчають студії ЄС. Слухачі третьої цільової групи – це публічні службовці, представники органів місцевого самоврядування, громадські діячі, від яких, власне, і залежить упровадження стандартів ЄС у розвиток національної системи охорони здоров’я. Вони працюватимуть із громадами, установами, організаціями. Перша група публічних службовців стартує вже 20 лютого. Як повідомили працівники Волинського регіонального центру підвищення кваліфікації, проєкт викликав неабиякий інтерес із боку цієї цільової аудиторії.
«Головне для потенційного учасника-слухача – бути зацікавленим європейською програмою дій щодо психічного здоров’я та благополуччя. Неважливо на якому курсі навчається студент, головне – бажання взяти активну участь у проєкті й відповідати критеріям цільової групи. Ми вже розпочали реєстрацію. Хто встигне зареєструватися – зможе взяти участь, адже кількість учасників у групі обмежена – 30 осіб», – сказала Лариса Засєкіна.
За словами науковиці, реалізація проєкту важлива для України.
«Насамперед тому, що проблема психічного здоров’я постала гостро під час пандемії і упродовж післяпандемійного періоду. За даними ВООЗ, кількість психічних розладів у людей збільшилась унаслідок тривалої соціальної ізоляції, постійного стресу, небезпеки тощо. В Україні маємо подвійний ефект тривалого стресу, бо тільки наприкінці лютого ми повинні були вийти з карантинних обмежень, а 24-го розпочалося повномасштабне вторгнення Росії. Люди не встигли отямитися після стресу від пандемії, коли вони потрапили в загрозу безпеки свого життя під час війни. Це теж дуже погано вплинуло на психічне здоров’я українців, які проживають цей рік у тривалому травматичному стресі.
Крім того, Україна як пострадянське суспільство ніколи не мала розвиненої спеціалізованої психологічної допомоги, а також психосоціальної підтримки з боку громадських служб, які були б спрямовані на розв’язання проблем психічного здоров’я. На терені Радянського Союзу, згодом – у незалежній Україні існувала психіатрія, водночас клінічної психології, яка є на рівні першої ланки допомоги, не існувало взагалі аж до листопада 2022 року, коли МООЗ нарешті затвердило цю спеціальність й увело у перелік цих фахівців. Тому фактично в українському суспільстві відсутня культура щодо збереження психічного здоров’я. Відповідно, існує велика стигматизація, яка представлена упередженнями і міфами щодо психічних розладів», – аргументувала пані Лариса.
Психологиня каже, що така стигматизація виникає тому, що люди зовсім необізнані з проблемами психічного здоров’я, вважають, що психічні розлади вкрай небезпечні й невиліковні. На стійке переконання пані Лариси, ці міфи треба розвіювати.
Крім цього, є ще й третій момент, який засвідчує важливість проєкту для України. Під час повномасштабного вторгнення з ініціативи першої леді Олени Зеленської та міжвідомчої координаційної ради розпочато розробку й упровадження цілісної стратегії – Національної програми психічного здоров’я та психосоціальної підтримки.
«Якщо говорити, як ми маємо будувати і розробляти програму, то найефективніший шлях – вивчати й адаптовувати досвід, який напрацьований у розвинених країнах. Досвід Європейського Союзу з підтримки психічного здоров’я дуже важливий, бо ЄС демонструє цілісну політику щодо розв’язання проблем, які існують у галузі психічного здоров’я», – каже Лариса Володимирівна.
Про розвиток напряму психічного здоров’я слухачам розповідатиме завідувач кафедри міжнародних економічних відносин та управління проєктами, автор навчального посібника «Європейський Союз» Андрій Бояр. Науковець підтвердив, що для каїн ЄС тема психічного здоров’я на сьогодні актуальна через коронавірус і війну Росії в Україні.
«Проте так було не завжди. У Євросоюзі ця тема на слуху років 20. Увага до неї загострилася упродовж останніх десяти років – ухвалюються спеціальні програми, плани дій, окремі модулі в ширших програмах», – зазначив Андрій Бояр і додав, що його місія в проєкті – обґрунтування загальної візії ЄС, щоб у слухачів цільових аудиторій було розуміння, що таке Європейський Союз, як він існує, як розвивався, як його система життєдіяльності ускладнювалася з роками. У країнах Європи в останні роки особливо посилилася фінансова підтримка сфери ментального здоров’я. Один із таких проєктів – програма EU4Health. «Керівництво програмою здійснюють Європейська комісія (виконавчий орган ЄС), Європейське виконавче агентство з освіти та культури. Тобто немає чіткої межі між тим, хто в структурі ЄС безпосередньо реалізує заходи. Ми перейматимемо досвід Євросоюзу і підвищуватимемо кваліфікацію українців у сфері психічного здоров’я за кошти програми “Еразмус+” за співфінансування Університету», – повідомив Андрій Бояр.
Актуальність питання психічного здоров’я в ЄС засвідчують слова президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, яка закликала 2023 рік присвятити саме проблемам захисту психічного здоров’я і зазначила потребу переглянути поняття психічного здоров’я, звернути увагу на найуразливіші категорії населення. Тому проєкт «Розробка європейської рамкової програми дій щодо психічного здоров’я та благополуччя» вписується в політику Євросоюзу. «В Євросоюзі на цю тему звертають особливу увагу і комплексно підходять до проблеми психічного здоров’я. Там воно дуже часто є синонімом слова “добробутˮ. Психічне здоров’я асоціюється з відчуттям себе щасливим», – сказав професор Андрій Бояр.
Лариса Засєкіна зауважила, що в межах реалізації проєкту головне завдання – показати слухачам, що маючи такі серйозні виклики, наприклад, під час пандемії, країни ЄС вибудовують дуже чіткі програми дій. «Є компас ЄС зі зміцнення психічного здоров’я, низка спеціальних і законодавчих програм, які реалізують цілісну стратегію на підтримку психічного здоров’я. Ми повинні запозичити досвід, напрацьований роками. І цей досвід ЄС найцінніший», – зазначила науковиця.
Також один із критеріїв психічного здоров’я – благоустрій громадських просторів. Цією частиною в межах реалізації проєкту в Університеті займатиметься Владислав Коломечюк, фахівець із SmartCіty.
«Моя частина в проєкті передбачає розгляд широкої тематики – розумний розвиток у контексті розумного міста. Як уже сказав Андрій Олексійович, ця концепція закладена в установчих документах ЄС. Зокрема, у попередньому установчому документі Єврокомісії – “Європа–2020”, чітко прописано три стовпи розвитку: сталий розвиток, інклюзивний розвиток і розумний розвиток. У наступних ініціатива до цих трьох стовпів додається ще й розвиток людського капіталу. Сюди можемо вже включити такі аспекти, які поєднані з ментальним здоров’ям громадян, жителів і гостей міста, як-от: облаштування інфраструктури, як інфраструктура та громадський простір впливають на благополуччя та ментальне здоров’я», – сказав Владислав.
Загалом, що може бути критерієм до благоустрою громадських просторів? За словами фахівця, підхід до створення простору, який спонукає до фізичної активності, достатньої рухливості та здорового способу життя, – інвестиція у життя громади на наступні десятиліття.
Владислав Коломечюк запевняє, що відповідальний підхід до розвитку громадських просторів у громадах може мати неочікуваний ефект у вигляді зниження кількості звернень до лікаря чи спеціаліста. «Відповідальне облаштування громадських просторів сприяє якраз таки фізичній активності, доступу до цих просторів різних категорій населення, що веде до інклюзивності. Маємо на увазі не тільки доступ до цих просторів осіб із інвалідністю чи літніх людей, а й дітей, сімей. Простори мають бути відкриті для всіх у рівних умовах», – продовжує Владислав.
За його словами, варто слідкувати та розглядати тренди урбаністики в сучасних громадах: і європейських, і українських, а не слідувати радянським наративам. Простий приклад – багатоквартирні будинки «ряд у ряд» у пострадянських країнах і в ЄС. У Європі розташування будинків передбачає вихід у парки, сквери, на головні вулиці тощо.
«Європейський і світовий досвід вказують на пряму залежність між хронічними захворюваннями, психічним здоров’ям і рівнем фізичної активності людей. Громадські простори, що спонукають переміщуватися всередині та поза ними, знижують навантаження на медичну систему і дають змогу протидіяти пандеміям в умовах соціальної ізоляції. Доступність й інклюзивність якісного громадського простору – це не тільки про пандуси та відсутність бар’єрів, а й про створення середовища, у якому від самого початку рівномірно враховано інтереси різних користувацьких груп, особливо малозахищених: літніх людей, осіб із інвалідністю. Варто слідкувати і розглядати сучасні тренди урбаністики у власних громадах. Це можуть бути лінійні парки, новітні сквери, індивідуалізовані внутрішні дворики, вертикальне озеленення, озеленення дахів», – підкреслив Владислав.
Також, зважаючи на те, що одна з цільових груп – студенти-психологи, ми поцікавилися у завідувача кафедри загальної та клінічної психології Олени Журавльової як реалізація проєкту вписується у стратегію розвитку кафедри.
«Ми готуємо одну з цільових аудиторій цього проєкту – магістрів із клінічної психології, фахівців, які працюватимуть у сфері психічного здоров’я. Цьогоріч ми успішно акредитували цю програму, яка побудована на основі британської моделі навчання, що дає змогу випускати кваліфікованих спеціалістів. У тих умовах, у яких ми зараз живемо, в умовах війни актуальність таких фахівців лише зростатиме. Війна закінчиться, але з тими викликами, які вона залишить, ми боротимемося ще дуже довго. Ці виклики постануть перед клінічними психологами», – розповіла Олена Журавльова.
Тому реалізація проєкту «Розробка європейської рамкової програми дій щодо психічного здоров’я та благополуччя» – серйозна підтримка діяльності кафедри у забезпеченні якісної підготовки фахівців із клінічної психології.
На переконання психологині, нинішні студенти отримають і серйозну базу знань щодо психічного здоров’я, і нові навички, які зможуть успішно реалізовувати у роботі з людьми. Адже клінічні психологи мають бути достатньо компетентними, щоб здійснювати ефективну допомогу населенню України в нинішніх реаліях. Отже, участь у проєкті дасть змогу всім слухачам отримати найсучасніші інструменти для впровадження найкращих світових зразків у практику зміцнення психічного здоров’я в Україні.
Докладна інформація про проєкт розміщена на сайті проєкту https://developmentalvnumonnet.wordpress.com
Спілкувався Андрій ПЕТРУШКО
Фото Дмитро БАЙДА