Осінь у кожного своя… В одних вона багрянцево-золотиста і горобинностигла, окутана серпантином бабиного літа, деревами у вишиванках. В інших – сумна, сльозо-дощова, журавлино-прощальна, як незралізовані мрії чи біль першого кохання… Це засвідчили учасники «Літературної кав’ярні», які знову зібралися на чергову зустріч і влаштували своєрідний осінній віршопад в Інституті філології та журналістики.
«Перепусткою» на творчу імпрезу до гостинної літкав’ярні, або так званим дрес-кодом, стала власна поезія про осінь, яку натхненно демонстрували молоді автори. Прочитати «осінні вірші до чаю» прийшли не лише постійні учасники творчої кав’ярні, студенти ІФтаЖ Наталія Дорошук, Тетяна Тарасевич, Мирослава Ільтьо, психолог, випускниця нашого університету Оксана Ганущак, а й ті, хто ділився своїм словом уперше – студентки ІФтаЖ Аня Яблучна, Аліна Демчук та студент юридичного факультету Богдан Тригуб. А ще більше людей завітали просто слухати і насолоджуватися художнім словом, яке лилося з вуст молодих талановитих дівчат і хлопців. Серед гостей були випускники і працівники вишу, зокрема бібліотекар Руслана Собчук.
Душевну атмосферу на зустрічі створювала гітарна музика у виконанні Антона Геча, який представив публіці  пісню «Бест друг» гурту «С.К.А.Й.». А студентка 5 курсу ІФтаЖ Наталія Дорошук запропонувала майстер-клас, продекламувавши уривок із роману Богдана-Ігоря Антонича «На другому березі». На продовження молода авторка зачитала власний лист-послання до митця.
Домашнього затишку додавали пахучий чай, хліб із медом, яблука, солодощі, якими частували всіх бажаючих. Осінню ауру створювали розкидані листочки і запалені свічки.
Хай у кожного осінь своя і поезія абсолютно різна, проте всіх у літкав’ярні об’єднує одне – нестримний потяг до слова, бажання сказати щось і послухати інших, відчути мить єднання душами через творчість. Такі літературні зібрання – своєрідна душевна терапія, яка нам усім необхідна.

Наталія ШУЛЬСЬКА

При використанні цієї інформації обов`язкове посилання на першоджерело