Біля Волинського національного університету імені Лесі Українки відбулося відкриття виставки «Мамо, я не хочу війни» в межах польсько-українського архівного проєкту «1939–45 Польща/2022 Україна».
Експозиція розташована на майданчику перед головним корпусом. На стендах була зображена підбірка малюнків про війну дітей із польських населених пунктів у 1939–1945 рр. і з українських міст та сіл під час початку повномасштабного воєнного вторгнення Росії.
На відкритті виставки був присутні ректор Анатолій Цьось, Генеральний консул Республіки Польща у Луцьку Славомір Місяк, віцеконсул Матеуш Маршалек, викладачі та працівники Університету, зацікавлені містяни.
Славомір Місяк подякував очільникові ВНУ імені Лесі Українки Анатолієві Цьосю за сприяння в організації виставки, мета якої – показати, як сприймають війну діти в різних країнах і в різні часи: «Війна – це зло, а дитина завжди – жертва. Час змінюється, але війна залишається тією самою. Дякую панові ректору за те, що ми можемо показати цю виставку в такому місці».
Анатолій Васильович сказав, що попри сподівання та впевненість усіх, що війна не торкнеться нашого покоління, на жаль, це сталося: «Війна прийшла і нам потрібно працювати для наближення перемоги, щоб подібних виставок було менше. Це дуже болюча виставка, адже страждають діти. І ми повинні посилено працювати для закінчення війни».
На стендах зображені історичні малюнки польських дітей із 1946 р. під час Другої світової війни та німецької окупації 1939–1945 рр., що зберігаються в Архіві Нових Актів (AAN) у Варшаві, колекції Міністерства освіти з 1945–1966 рр., та сучасні малюнки українських дітей, пов’язані з війною, що зараз відбувається в Україні, зібрані на порталі Mom I see war.
Усі малюнки однакові: танки, літаки, що скидають бомби, пожежі та вибухи. Діти малюють себе і власну сім’ю, евакуацію та втечу, поранених і вбитих, зруйновані будинки, могили. Водночас у дитячих малюнках є надія та мрії про майбутнє.
Андрій ПЕТРУШКО, фото Олександра ПІЛЮКА,
відділ інформаційної політики