Єлизавета Радзивилюк – випускниця факультету міжнародних відносин Волинського національного університету імені Лесі Українки. Під час навчання дівчина була старанною студенткою й учасницею міжнародних програм обміну. Окрім цього, Єлизавета з дитинства ходила у модельну школу і, зрештою, зуміла яскраво проявити себе на міжнародному рівні: вона завоювала титул «Королева Євразії–2020», який відбувався у Туреччині. Про конкурс, студентські роки й інші цікаві теми – у цьому флеш-інтерв’ю
Єлизавето, давай розпочнемо з конкурсу. Згадай, як ти потрапила туди? Які були умови?
Є організація World Beauty Congress, де я сьогодні амбасадор і посол. Я написала на їхній офіційний сайт, мені відповіли і я почала готуватися. Відбір складався з декількох етапів. Зокрема, потрібно було зробити відеовізитівку, відеозвернення та надіслати фото. Пізніше у мене з’явився «національний директор», який мене підтримує та продюсує до сьогодні. Загалом у відборі брали участь понад сто дівчат. Мені пощастило представляти Україну на цьому конкурсі.
Усі бачать на сцені красивих дівчат, стильно вбраних, але цьому передує чимала підготовка. Розкажи про неї, будь ласка. Чи важко було готуватися до конкурсу? Чи допомагав хтось у цьому процесі?
Мені не було важко, оскільки я була дуже вмотивованою. Саме розуміння того, що представлятиму країну на такому конкурсі, давало сили та натхнення. Також важливим було те, що в мене вірили рідні.
Чи достатньо, на твою думку, лише зовнішніх даних, аби вигравати такі конкурси?
Ні, красивої зовнішності недостатньо. Потрібно ментально бути готовою до цього, уміти приймати такі подарунки життя та постійно працювати над собою.
Очевидно, що зовнішності для перемоги у конкурсах такого рівня недостатньо. Які риси твого характеру допомогли вибороти корону?
Думаю, що це доброта, розум і харизма. Конкурс тривав тиждень, під час якого за нами постійно спостерігало журі. Кожен день розписаний погодинно, оскільки конкурс був у формі фестивалю. Журі спостерігали за тим, як ми поводимося, як спілкуємося між собою та з іншими людьми. Враховували усі дрібниці. Тому я вважаю, що саме ці риси зіграли велику роль.
Згадай ту заповітну мить. Пам’ятаєш, що відчула, коли назвали твоє ім’я?
Емоції просто зашкалювали. Перші пів години я просто плакала. Відчула велику гордість, оскільки у мене вірило багато людей. Я була щасливою, що не підвела їх і себе. Стояла на сцені і розуміла, що здійснилася моя велика мрія. Такі емоції хотілося би пережити ще раз.
Ти навчалася у нашому Університеті на факультеті міжнародних відносин. Яку роль відіграла освіта у твоєму житті? Що особливого можеш виділити?
Я дуже вдячна Університету. Навчання дало мені знання. Їх я використовую щодня. Також Університет дав багато знайомств. Крім того, зараз я можу спілкуватися англійською мовою. Свого часу я їздила за обмінними програмами від нашого Університету. Завдяки факультету міжнародних відносин познайомилася з багатьма людьми з різних країн світу.
У межах програми «Еразмус+» я жила півтори роки в Румунії, де стажувалася та працювала у секретаріаті університету. Це був дуже важливий період у житті, що зробив великий внесок у мій розвиток. Крім цього, я займалася волонтерством і працювала у департаменті соціальної політики на волонтерських засадах у Німеччині. Усе це сформувало мою витримку й упевненість у своїх силах.
Із позиції власного досвіду скажи, чи відрізняється, на твою думку, навчання в Україні та за кордоном?
У нашому Університеті викладачі ставляться до студентів як до своїх дітей. За кордоном такого немає. Там часто можна зіткнутися з упередженнями з боку викладачів.
Чи маєш життєві правила?
Так. Важливо бути у гармонії з собою, вміти слухати внутрішній голос, який точно ніколи не підведе. Крім цього, потрібно не боятися мріяти й іти до своїх цілей. Щодня я намагаюся медитувати та налаштовувати свої думки на позитив.
Можеш порадити студентам, як правильно використовувати студентське життя?
Є час для відпочинку і час для навчання. Про це потрібно пам’ятати. Навчіться правильно розставляти пріоритети. І, звісно ж, максимально використовуйте можливості, які дає Університет.
Спілкувалася Ольга ЮРЧУК
Фото Олега БУРЛАКИ