Набуття першокурсниками нового для них соціального статусу студента, їхня адаптація – один із важливих чинників освітньої діяльності. Після вступу до Університету перед молоддю постає потреба пристосування до інших умов побуту, ритму навчання, пошук власних шляхів реалізації власних здібностей тощо.
Процес пристосування може тривати досить довго, що, зі свого боку, викликатиме у людини перенапруження і на психологічному, і на фізіологічному рівнях. Унаслідок цього у першокурсника знижується активність, він не може не лише виробити нові способи поведінки, але й виконати звичні для нього види діяльності.
Минуло кілька місяців навчання. Ми вирішили дослідити як відбувається адаптаційний період у першокурсників Лесиного університету. Зауважимо, що швидкість і ступінь адаптації студентів неоднакові та залежать від низки чинників. Так, серед зовнішніх чинників, які впливають на процес пристосування, можна виділити відносини в студентській групі; з викладачами, адміністрацією; побутові умови. Серед внутрішніх виокремлюють мотивацію діяльності; пізнавальні інтереси; характерологічні особливості особистості тощо.
За результатами опитування, яке проводила профконсультант відділу молодіжної політики та соціальної роботи Валентина Корнійчук, ми дізналися, що здобувачам вищої освіти переважно важко самостійно впоратись із відчуттям сором’язливості, зі своєю тривожністю та страхом, зокрема щодо встановлення контактів із новими людьми. Водночас більшість опитаних добре пристосувалася до нового графіку навчання. Першокурсники не соромляться відповідати на парах, почуваються вільно у спілкуванні з одногрупниками, кураторами, методистами, викладачами.
Відділ молодіжної політики
та соціальної роботи