Науково-дослідний інститут Лесі Українки відкрито у вересні 2006 року. Однак ідея створення Інституту давніша. Причетність до неї мав ще ректор Луцького державного педагогічного інституту ім. Лесі Українки Нестор Бурчак, який підтримував пропозиції і щодо музею Лесі Українки, і щодо центру вивчення творчості письменниці. 2005 року на базі філологічного факультету було утворено Науково-дослідний центр вивчення творчості Лесі Українки (керівник - Надія Сташенко). Отже, ще до офіційного постання Інституту в університеті провадилась значна дослідницька робота.

Стратегічне завдання Інституту – підготовка Повного зібрання творів Лесі Українки. Нині українські вчені реалізовують цей проєкт, розрахований на 14 томів. Основу колективу проєкту склали науковці Східноєвропейського національного університету. В обсяг завдань Інституту входить створення персональної енциклопедії «Леся Українка», підготовка наукової біографії письменниці, монографічних досліджень, бібліографія, видавнича діяльність та літературно-меморіальна робота. Остання зокрема провадиться Музеєм Лесі Українки (завідувач - Тетяна Данилюк-Терещук).

Важлива форма співпраці, а водночас своєрідна форма оприлюднення й апробації здобутків Інституту – наукові конференції та семінари. Такі заходи відбуваються щорічно й мають всеукраїнський та міжнародний статус.

Триває активна робота над виявленням і згромадженням архівних матеріалів родини Косачів та дослідників життя і творчості Лесі Українки. Створено страховий фонд (на електронних носіях) рукописної спадщини письменниці та її бібліотеки. В Інституті сформований архів, описом якого займається завідувач Біобібліографічного відділу ім. проф. О. Рисака Антоніна Радько. Основу архівосховища складають фонди І. Косач-Борисової, О. Косач-Кривинюк, Т. Скрипки, Є. Сверстюка, Н. Іщук-Пазуняк, Г. Мудрик. На стадії активного формування перебуває бібліотека Інституту, яка налічує понад півтори тисячі книг і часописів.

Інститут видає художні твори, наукові праці, покажчики. До найвагоміших видань належать твори письменниці: Леся Українка “Стародавня історія східних народів”/ Репринт. вид. (Луцьк, 2008); упорядковані С. Романовим та Т. Данилюк-Терещук вибрані твори Лесі Українки «Волинський скарб» (Луцьк, 2011) та драма-феєрія «Лісова пісня» (серія двомовних видань: укр.-англ.; укр.-пол.; укр.-нім. (Луцьк, 2011–2017). Наукові праці: «Леся Українка: доба і творчість»: зб. наук. пр. і мат. у ІІІ т. / Упор. Н. Сташенко (Луцьк, 2009); Романов С. Юрій Косач між минулим і сучасним. Історична проза письменника 1930-х років: моногр. (Луцьк, 2009); Леся Українка на сторінках журналу “Слово і Час”: бібліограф. покажчик / уклад. Л. Златогорська (Луцьк, 2010); Леся Українка: доля, культура, епоха: зб. ст. і мат. Вип. І-ІІ. / Ред. Т. Скрипка, С. Романов. (Луцьк, 2010, 2012); Якубський Б. Творчий шлях Лесі Українки. Біографічні матеріали: зб. ст. / упор. А. Радько (Луцьк, 2012); Волинь філологічна: текст і контекст. Універсум Лесі Українки: зб. наук. пр. / Упор. C. Романов (Луцьк, 2016); Романов С. Леся Українка і Олександр Олесь: на порубіжжі часів, світів, ідентичностей: моногр. (Луцьк, 2017).

Працівники Інституту читають лекції, ведуть спецкурси та керують науковими роботами студентів Східноєвропейського національного університету, які присвячені життєвому і творчому шляху Лесі Українки та родини Косачів.

Першим директором Інституту Лесі Українки був доктор філол. наук Лукаш Скупейко. З листопада 2008 р. установу очолював академік Микола Жулинський. У березні 2020 р. директором призначено доктора філол. наук Сергія Романова.