![](/sites/default/files/styles/width_862/public/field/image/22769846_1475965882485092_5609549454949187816_o_0.jpg?itok=XQHIsLhE)
Вища освіта – це завжди інвестиція у майбутнє. Кожен прагне отримати професію, яка згодом забезпечить майбутнє та даруватиме радість. Але усі стикаються з проблемою вибору: як отримати справді якісну освіту і водночас вкластись у доступний бюджет? Тож шукаємо, зважуємо, радимося...
Чи варто навчатися за кордоном? Давайте з’ясуємо, чого прагнуть абітурієнт і його батьки, орієнтуючись на вступ до іноземного вишу.
По-перше – це, звісно, якісна, престижна освіта, адаптована до вимог сучасного ринку праці. Наявний стійкий стереотип, що «там» адаптовані освітні програми, кращі можливості вибору студентом навчальних дисциплін, досвідченіші викладачі. А що ж насправді?
Безперечно, вступивши до університету, який посідає позицію хоча б у першій сотні світових рейтингів, отримуєш фору завдяки назві закладу на дипломі. Хоча це лише за умови ретельного навчання й головне – оплати його вартості, яка, наприклад, у вишах США варіює між 30 і 70 тисячами доларів за рік. До того ж потрібно врахувати ще й проживання. Вартість кімнати в гуртожитку – близько 700–900 доларів за місяць, харчування, страхування – додайте ще тисячу. Скажуть: «У Польщі дешевше». Так, звісно. Особливо в маловідомих приватних закладах, де може бути лише декілька лекцій за тиждень і назва яких відома приблизно так, як бренд Крижопільського ПТУ. До речі, хто спробував процедури працевлаштування в тих сферах, де престижний диплом дійсно дає переваги (наприклад, потужні глобальні компанії з високим рівнем оплати праці), той знає, що для роботодавця, на жаль, мало що говорить найменування будь-якого українського чи то польського університету, навіть американського, якщо він не в перших десятках. Натомість безперечною перевагою користуються лише «щасливчики» з дипломом рангу Гарварда, Стенфорда, МТІ чи Кальтека.
З іншого погляду, не завжди диплом іноземного закладу – перевага для тих, хто планує працювати в Україні, наприклад, у системі зовнішньої політики чи силових структурах. Тому й бувають випадки, коли студент, провчившись рік у тій же Польщі, намагається перевестися в український університет. Насправді ж при вступі на магістерські чи докторські програми рейтингових вишів Заходу перевага – саме навчання в державному, хоч і українському закладі вищої освіти. Це однозначний плюс порівняно з дипломом навіть іноземного, але маловідомого університету.
Випускники факультету міжнародних відносин СНУ імені Лесі Українки, ще навчаючись на випускних курсах бакалавратури, успішно вступають на магістерські й PhD програми вишів США (навіть рейтингових), Великобританії, Франції, Німеччини і, звісно, Польщі (до речі, в більшості випадків магістерські та докторські програми за кордоном безплатні). І далеко не останню роль у цьому відіграє статус базового закладу вищої освіти.
До речі, серед наших викладачів чимало тих, хто так само навчався за кордоном і має кваліфікацію та підходи, як у зарубіжних колег. Для тих, хто вирішив конче отримати диплом західного вишу, оптимальна саме базова бакалаврська освіта в українському університеті. Немає принципового значення в якому. Бажано обирати з міркувань заощадження коштів на майбутнє перебування за кордоном. А за час навчання варто ґрунтовно підготуватися до вступу на таку ж за профілем програму.
По-друге – це переваги навчання в мовному середовищі, яке сприяє адаптації до подальшого працевлаштування за кордоном, бажано на престижних посадах. Сьогодні й в Україні чимало можливостей здобути освіту іноземними мовами. Так, студенти факультету міжнародних відносин СНУ імені Лесі Українки вже з І курсу обирають між двома мовами навчання – українською й англійською.
Цьогоріч ми вже втретє випустили групу студентів, які пройшли повний курс навчання англійською мовою в бакалавратурі та магістратурі, прослухавши англійською всі навчальні дисципліни (окрім, звісно, української мови та фізкультури), спілкуючись цією мовою на заняттях і під час консультацій, самостійної роботи і підсумкової атестації, захистивши англійською дипломні проєкти. В «англійських» групах також навчаються іноземні студенти з багатьох країн Африки й Азії, тож спілкування сприяє глибшій культурній інтеграції.
На факультеті ґрунтовно вивчають іноземні мови у статусі навчальних дисциплін, в основній програмі чи як додаткові сертифікатні курси в нашому мовному центрі «Світ» – англійська, німецька, французька, іспанська, польська, китайська, японська, фарсі, з сертифікацією відповідно до Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти (рівень B2). А випускники отримують додаткову кваліфікацію перекладача з основної іноземної мови (варто зауважити, що у програмі підготовки міжнародника є також і друга іноземна за вибором студента). І не варто сумніватися у своїх можливостях. Знаємо чимало прикладів, коли студенти за час навчання освоювали іноземну мову, почавши, фактично, з «нуля», до абсолютно достатнього рівня, що дає змогу конкурувати з випускниками найпрестижніших закладів. Тут головне – власна мотивація кожного, адже ніхто не змусить тебе вивчити мову, якщо сам того не захочеш. Натомість саме для вмотивованих є усі можливості, щоб реалізувати свій потенціал.
По-третє – це очікування сучасніших умов навчання, кращого оснащення та технічних можливостей. У цьому аспекті першість іноземних університетів, на перший погляд, очевидна, особливо якщо ідеться про природничі спеціальності. Проте й українські заклади вищої освіти мають власні специфічні переваги, а щодо здобуття компетенцій, які ґрунтуються на використанні інформаційних технологій, то тут можливості більш-менш рівні. Навіть більше! Далеко не всі західні університети сьогодні застосовують такі передові технології, як електронне та гібридне навчання. Натомість у СНУ імені Лесі Українки вже з 2012 року розгорнули хмарне віртуальне інформаційно-комунікаційне середовище. А студенти, які навчаються на факультеті міжнародних відносин, уже у 2019–2020 навчальному році отримали повний пакет електронного навчання – стовідсоткове методичне та технологічне забезпечення з можливістю слухати лекції онлайн й обговорювати актуальні питання на віртуальних семінарах. Для цього застосовують спеціально адаптовані електронні освітні ресурси і, що найголовніше, – найсучасніші інформаційно-комунікаційні технології. Усі аудиторні заняття транслюються онлайн, а віртуальне навчальне середовище та додатки для мобільних пристроїв дають змогу навчатись із дому або навіть під час подорожі.
По-четверте, часта причина нарікань на вітчизняну освіту – чутки про сумнозвісне хабарництво й уявлення про освіту в західних університетах як демократичнішу. Це, звісно, стереотип. І чутки про хабарництво часто на руку тим, хто пішов здобувати вищу освіту заради формального документа й, відповідно, шукає змогу так само скласти сесію. Натомість важко уявити в такій ситуації студента, який дійсно орієнтований на здобуття конкретних знань і вмінь, добре підготовленого з кожної навчальної дисципліни. Повірте, маючи чималий особистий досвід навчання та роботи і в Україні, і в закордонних вишах, можу стверджувати, що «корупціогенність» вищої освіти в нас не вища. Принаймні щодо нашого університету.
Уявіть ситуацію. Ви приходите у перукарню, платите гроші за зачіску і потім тихцем домовляєтеся з майстром, щоб він вас не стриг, але дав папірець (посвідчення), на якому написано, що ви отримали відповідну послугу і тепер у вас нова гарна зачіска. Перукар залишиться задоволений, але ваше «посвідчення» буде нічого не варте вже після першої зустрічі з будь-ким. Так само і фіктивний диплом. Він діє до першої зустрічі з працедавцем. Тому головний принцип у нас – мотивація до навчання і забезпечення умов для розвитку особистості майбутнього професіонала. Тому відсутні будь-які передумови для корупції. А хабарництво чи певні збори на «ремонти» чи «оснащення» виключені в принципі.
Студент – це клієнт, який отримує освітню послугу, сплачуючи за неї іноді досить значні кошти. Тому система має працювати так, щоб виключити саму можливість хабарництва. І ми робимо все для того, щоб людина ще зі студентської лави не бачила місця для цих ганебних явищ у суспільстві. Виховуємо молодь за принципом безкомпромісної нетерпимості до корупції.
І, звісно, по-п’яте, – це можливість подорожувати, «побачити світ». Навчаючись в одному з польських університетів, був вражений масштабами академічної мобільності студентів і географією їхніх поїздок під час канікул. Але це було ще на початку 2000-х. А сьогодні і наші студенти за час навчання встигають і повчитися, і попрацювати за кордоном. Для цього потрібно мати лише бажання і зовсім трохи підготовки. Україна в цьому сенсі вже давно інтегрована в, скажімо так, світовий студентський простір. Щорічно до сотні студентів-міжнародників виїжджають у короткотермінові або й кількамісячні подорожі до країн усього світу, зокрема й за програмами міжнародних студентських обмінів.
Також додамо шостий пункт – орієнтація на потреби реального ринку. І тут також наявні усі можливості отримати все, що потрібно, для працевлаштування та засвоєння практичних умінь. Наші студенти проходять виробничу практику в системі МЗС України та дипломатичних представництвах за кордоном (країни ЄС), а також у сфері бізнесу – в провідних компаніях із іноземним капіталом в Україні. Маємо договори щодо студентської практики на фірмах у Польщі. Також використовуємо багаторічний досвід узгодження освітніх програм із працедавцями. Студенти ще під час навчання розв’язують реальні виробничі завдання, що лягає в основу їхніх дипломних проєктів.
А щодо працевлаштування, то це справа свободи вибору та бажання, адже випускнику, який вільно володіє щонайменше двома іноземними мовами й уміє вести справи в глобальному світі, чи то в Україні, чи за кордоном, доступна будь-яка посада. Тому серед тисяч міжнародників із дипломом Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки – і кар’єрні дипломати, і керівники великих підприємств, й успішні бізнесмени, і державні службовці. Світ давно вже глобалізований. Наш девіз – «Why not improve the World». Чому б не покращити світ?!
Отож справді, чи варто шукати вищу освіту де-інде, купившись на чутки та дилетантські судження тих, хто живе стереотипами? Адже якісна університетська освіта абсолютно доступна вже тут, у твоїй країні, в твоєму місті. Головне – не де навчатися, а в кого. А справді якісна вища освіта сьогодні доступна. Вона поруч. Не втрачай свій шанс!
Сергій ФЕДОНЮК,
декан факультету міжнародних відносин